Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №522/21789/23 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №522/21789/23

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/589/26

Справа № 522/21789/23

Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю. І.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» -

адвоката Зуєвої І.І.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Мельник Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Ковтун Ю.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

07.11.2023 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Комунального підприємства (далі – КП) «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).

Позовні вимоги були обгрунтовані тим, що 21.09.2023 об 11 год. 00 хв., в м.Одесі по вул. Преображенська, 44 водій КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - трамваєм пасажирським «МТЗ», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись прямо, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, не був уважним на дорозі, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого мав зіткнення з транспортним засобом КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , HONDA JAZZ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який після удару скоїв зіткнення з автомобілем FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 .

Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження зі збитками.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.09.2023 року у справі № 522/17406/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку судового експерта № 193-23 експертного транспортного-товарознавчого дослідження колісно-транспортного засобу КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , від 18.09.2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 21.08.2023, складає 170 560,00 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 273 451,61 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія трамвая КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не була застрахована.

Таким чином, обов`язок відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, підлягає КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», оскільки ДТП сталась з вини його працівника ОСОБА_2 , а відповідач у встановленому законом порядку не застрахував цивільну відповідальність свого працівника. З метою вирішення даного спору у позасудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією, але отримав негативну відповідь та вимушений звернутися до суду за захистом свого права.

Позивач вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума відновлювального ремонту автомобіля КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , яка згідно висновку експерта складає 273 451,61 грн.

Внаслідок ДТП було не лише пошкоджено транспортний засіб ОСОБА_1 , а й спричинено йому моральну шкоду, яка виявилася у порушенні його звичайного ритму життя. Однак, відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдані ним збитки та моральну шкоду.

Беручи до уваги встановлену судом винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ДТП за участю потерпілого ОСОБА_1 , а також враховуючи наявність причинного зв`язку між шкодою, заподіяною внаслідок ДТП і протиправним діянням ОСОБА_2 , що спричинили ДТП, в результаті якого транспортний засіб КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , зазнав значних технічних ушкоджень, у зв`язку із чим він не має можливості користуватися ним протягом тривалого проміжку часу, в результаті чого останньому було завдано моральних, психічних та душевних переживань, що негативно вплинуло на його звичайний уклад життя, та спричинило виникнення моральної (немайнової) шкоди, яку він оцінив у 15 000,00 грн., позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2025 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 203 573,30 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., судовий збір у розмірі 2 753,57 грн., а також витрати за проведення експертизи у розмірі 5 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено (а.с.186-192).

В апеляційній скарзі КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» ставить питання про зміну рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2025 року, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 165 804,27 грн. (а.с.198-199).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що на час вчинення ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» та керуючи транспортним засобом - трамвай пасажирський МТ3, д.н.з. НОМЕР_1 , виконував свої службові обов`язки, що не заперечується КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС».

При цьому, суд зазначив, що згідно ізст. 1192 ЦК України, та з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача, як потерпілої внаслідок ДТП особи, підлягає відшкодуванню реальна вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА MOHAVE, д.н.з. НОМЕР_2 , яка, з урахуванням виконаних робіт щодо ремонту автомобіля, складає 203 573,30 грн.

Однак, колегія суддів не в повній мірі погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається із оскаржуваного судового рішення, підставою для стягнення вказаної суми грошових коштів, суд зазначив Акт виконання робіт № СА-0000004 від 11.12.2023 року щодо ремонту автомобіля КІА МОНАУЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , на суму 203 573,30 грн., який підписаний ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

В якості доказу перерахування ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_5 грошових коштів суд наводить квитанції від 13.09.2023 р. на суму 75 800 грн., від 11.12.20223 р. на суму 60 273,30 грн., та на суму 67 500 грн. (а.с.63-звор.).

Ці квитанції, які були предметом автотоварознавчого дослідження. були надані до суду, датовані вереснем та груднем 2023 року, та до суду були надані лише 29.01.2025 року, тобто вже після проведення судової експертизи, а отже, не були предметом її дослідження.

Між тим, безперечним доказом відновлювального ремонту, пов`язаного з ДТП може бути висновок експерта, який зроблений на підставі саме тих документів, які підтверджують проведення такого ремонту.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові № 733/19288/14-ц від 30.10.2019 року.

Разом з тим, відповідно до висновку судової експертизи №24-4780 від 20.11.2024 року, яка призначена за ухвалою суду, розмір матеріальних збитків власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, складає 165 804,27 грн. (а.с.147-153), а тому саме такий розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь ОСОБА_6 .

У цьому висновку судової експертизи складений розрахунок за відповідною формулою з врахуванням вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості необхідних для ремонту матеріалів, вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, коефіцієнт фізичного зносу складових КТ3, а отже цей висновок є належним доказом.

Що стосується розміру моральної шкоди, завдану неправомірними діями водія КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_6 , то колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність її стягнення на користь відповідача в розмірі 5 000 грн.

При цьому суд обгрунтовано виходив із ст.ст.23, 1167 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із принципів справедливості, розумності та достатності, врахував характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних страждань, ступінь вини та інших обставин, зокрема характер та тривалість страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих обставинах.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення прийнято частково не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року змінити та хвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково та стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь ОСОБА_1 вартість матеріального збитку у розмірі 165 804,27 грн.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року слід залишити без змін.

Крім того, у відповідності до вимог, передбачених ст. 141 УПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у суді першої інстанції у розмірі 1 657,94 грн. та витрати на оплату експертизи у розмірі 3 031,50 грн., що відповідає пропорційності позовних вимог.

Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 130,36 грн. (а.с.201), враховуючи при цьому, що апеляційна скарга, в частині стягнення з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що в її мотивувальній частині мова йде також про завищення суми моральної шкоди і про неправильний розрахунок витрат на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року змінити.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», код ЄДРПОУ 03328497, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , вартість матеріального збитку у розмірі 165 804,27 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 27 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», ЄДРПОУ 03328497, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , витрати по сплаті судового збору у суді першої інстанції у розмірі 1 657,94 (одна тисяча шістсот п`ятдесят сім гривень 94 копійки) та витрати на оплату експертизи у розмірі 3 031,50 (три тисячі тридцять одна гривня 50 копійок).

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», ЄДРПОУ 03328497, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 130,36 (чотири тисячі сто тридцять гривень 36 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua