Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №521/21102/23 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Дата: 12 лютого 2026 р.

Справа: №521/21102/23

Суддя: Кравець Ю. І.

Номер провадження: 23-з/813/10/26

Номер справи місцевого суду: 521/21102/23

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кравець Ю.І., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д. про вирішення питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ,

установив

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2024 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначена постанова суду 1-ої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку представником Одеської митниці.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.09.2024 року апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби задоволено. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2024 року якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення - скасовано.

Постановлено нову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення в розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією зазначеного товару на користь держави, а також судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.

27.01.2026 року представник Одеської митниці Держмитслужби подав до Одеського апеляційного суду клопотання, в якому просить вирішити питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил № 099/50000/23 від 20.06.2023 року, відповідно до довідки про витрати митного органу в розмірі 10109,90 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, представник Одеської митниці Держмитслужби посилається на те, що за положеннями ч.7 ст.239 Митного кодексу України витрати митних органів, пов`язані з зберіганням товарів, зазначених у пунктах 1-5 ч.1 та в ч.5 ст. 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у п.6 ч.5 ст. 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень ч.3 ст.243 та ч.3 ст.541 цього Кодексу.

З огляду на положення ч.1 ст.519 та ч.1 ст.520 МК України, представник митниці зазначає про те, що вказані видатки віднесені до витрат у справі про порушення митних правил, які відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Постановою Одеського апеляційного суду від 30.09.2024 року не визначено питання відшкодування витрат митного органу за зберігання майна.

Ознайомившись із заявою представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д. про вирішення питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Мотивуючи заяву про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил, представник митного органу посилається на положення ст. 304 КУпАП, якою встановлено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Водночас, згідно вимог апеляційної скарги представника Одеської митниці – Євдокимова Д., він просив постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів – безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією цих товарів.

Оскільки апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, а митним органом вимоги про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил під час апеляційного розгляду не заявлялись, апеляційний суд позбавлений можливості стягнути їх поза межами апеляційного розгляду.

При цьому, посилання митного органу на положення ст. 304 КУпАП не є релевантними до даної справи, оскільки митним органом не вказані питання, що виникли у зв`язку з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, а витрати митного органу на зберігання товару не є видом адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Одеського апеляційного суду від 30.09.2024 року постановлена за наслідками розгляду апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д., не потребує вирішення питання, що пов`язане з її виконанням в порядку ст. 304 КУпАП.

Оскільки у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок розгляду заяв про вирішення питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил, заяву представника митниці необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 294 КУпАП, главою 24-1 КУпАП, суд,-

постановив

Заяву представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д. про вирішення питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, вилучених у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua