Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №484/6809/25 — Миколаївський апеляційний суд

24.02.26

33/812/90/26

Провадження №33/812/90/26 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуюча у першій інстанції Максютенко О. А.

Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі:

головуючої - судді Ямкової О. О.

за участю: секретаря Шурми Є. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Єрмоленко А. В. на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є зареєстрованим у АДРЕСА_2 ,

- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адмінправопорушення, 5 грудня 2025 року о 00 год 37 хв по вулиці Одеській в місті Первомайську водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, тремтіння кінцівок рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР, що зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів відеозапису.

Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2026 року у зупиненні провадження відмовлено, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисниця ОСОБА_1 – адвокатка Єрмоленко А. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить зупинити провадження, скасувати постанову судді і провадження у справі закрити.

Апелянт вважає, що постанова не відповідає вимогам закону та у змісті скарги наводить посилання на диспозиції норм права, які регулюють процедуру та порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння.

Зазначає про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме, у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу, відеозапис події не є безперервним, порядок проведення огляду є порушеним, оскільки водієві не надали направлення до медичного закладу.

Крім того, суддею безпідставно відмовлено у зупиненні провадження за наявністю воєнного стану та проходження ОСОБА_1 військової служби.

На жаль, зазначених обставин в суді першої інстанції не враховано, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Одночасно подала клопотання про зупинення провадження, у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби під час особливого періоду, у задоволенні якого слід відмовити за відсутністю підстав для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, за наведених захисницею обставин.

Справа в суді апеляційної інстанції розглянута за відсутністю її учасників, які повідомлені про дату та час судового засідання належних чином у відповідності до статті 294 КУпАП, клопотань та заяв про поважні причини неявки до суду від них не надійшло.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, а також вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд враховує висновки судді, які ґрунтуються на сукупності усіх доказів, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх наявних доказів, що містяться у справі та є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Тому суддя суду першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послалася на дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеофіксацію самої події, згідно яких ОСОБА_1 за наявністю ознак алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі, чим за складеним адміністративним протоколом порушив положення пункту 2.5 ПДР.

У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За положеннями статті 266 КУпАП та пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І, положень розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).

Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку незгоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.

Натомість ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у найближчому медичному закладі, зокрема, пояснюючи це тим, що немає понятих. Внаслідок чого така поведінка особи правильно кваліфікована поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Саме з відеозапису, який зроблено, як на спеціальний технічний засіб відеореєстратора патрульного автомобіля, так і на нагрудну камеру поліцейського, вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та на вказівку йому зупинитися, зупинився і при з`ясуванні підстав для зупинки транспортного засобу, поліцейським йому повідомлено про неналежний стан заднього номерного знаку автомобіля (запис о 00.48.26). З запису на нагрудну камеру поліцейського слідує, що водієві пояснено про обґрунтовані підозри наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 категорично відмовляється та каже «ні, я відмовляюсь», «ні, ні, ні, я відмовляюсь» (запис починаючи з о 00.46). На пропозицію поліцейського пройти огляд у медичному закладі для встановлення у нього як водія відповідного стану, ОСОБА_1 теж відмовляється (запис о 00.47) та мотивує це тим, що потрібні поняті. В процесі спілкування поліцейським о 00.53 та 01.06 години запису ОСОБА_1 роз`яснюються процесуальні права, та в цей час і до 01.09 фіксується порядок складання протоколу відносно ОСОБА_1 , в якому відображено обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, ознаки сп`яніння та дії з ухилення від проходження огляду та який йому прочитано вголос (а.с.1, 5). Від підписання процесуальних документів, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився та йому о 01.10 години запису роз`яснена заборона керувати транспортними засобами

Таким чином усна відмова водія зафіксована поліцейськими за допомогою відеозапису з фіксацією за допомогою тих же технічних засобів відеозапису самого факту складення протоколу про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду відповідно до статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 7.11.2015 за №1395 (далі – Інструкція №1395).

Отже, усі докази, що зібрані уповноваженими на те особами, узгоджуються між собою, та свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився пройти огляд в установленому законом порядку, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому медичному закладі, що зафіксовано за допомогою відеозапису.

При тому мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР правового значення не мають.

Наслідком відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП.

Така відмова, за внесеними змінами до статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, які є чинними, як на час події, так і на час розгляду справи, фіксується поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису, а за їх відсутності у присутності двох свідків.

Тобто, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР, зобов`язаний пройти медичний огляд.

Посилання захисниці ОСОБА_1 – адвокатки Єрмоленко А. В. на відсутність повного запису події правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки порядок відеофіксації за допомогою спеціальних технічних засобів порушення водієм пункту 2.5 ПДР, а саме відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, як на місці зупинки, так і у медичному закладі, визначається не положеннями статті 266 КУпАП, а виключно положеннями, визначеними пунктом 6 розділу Х Інструкції №1395.

За наведеного не є слушним посилання захисниці на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та підстави для його визнання недійсним, зокрема за неврученням водієві направлення, і з огляду на те, що процесуальний порядок фіксації відмови водія від проходження огляду не стосується самого порядку його проведення на місці зупинки та у медичному закладі. Відмова від проходження огляду повинна бути зафіксована шляхом складення відповідного протоколу з відеофіксацією за наявності ознак сп`яніння у водія та його ухилення від проходження огляду.

Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі, здійсненому працівниками поліції на спеціальні технічні засоби.

Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому медичному закладі, а дії працівників поліції, які запропонували пройти такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції.

Посилання захисниці на відсутність безперервності запису та її перенесення на СD-диск не заслуговує на увагу, оскільки відеозапис здійснений за допомогою різних технічних засобів: відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, а сам запис стосовно складання протоколу за відмову від проходження огляду є безперервним та відповідає пункту 6 розділу Х Інструкції №1395.

Не є слушним твердження захисниці ОСОБА_1 про відсутність у справі належних та допустимих доказів, оскільки за положеннями статті 251 КУпАП в справах про адміністративне правопорушення досліджується уся сукупність доказів, що містить будь-які дані про обставини події та на підставі яких відповідно до статей 280 та 283 КУпАП компетентний органі встановлює чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, у розумінні цих норм права, докази у справах про адміністративні правопорушення не поділяються на належні та допустимі, а досліджуються у всій сукупності.

Доводи про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу та як наслідок незаконність усіх наступних дій поліції спростовується відеозаписом самої події, де поліцейськими роз`яснено водієві підстави зупинення транспортного засобу, та не узгоджуються з нормами КУпАП, за положеннями якого підстави зупинки транспортного засобу не пов`язуються з ухиленням водія від обов`язку з виконання ПДР в частині проходження огляду на вимогу поліцейського, який вважає достатніми підставами вважати, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Це також стосується і посилань на порушення поліцейськими обов`язку зі складення постанови та порядку розгляду справ, так як розгляд справ з вчинення водіями правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду, а складений протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі, які оцінюються судом в сукупності з іншими доказами, що зібрані уповноваженими особами.

З огляду на наведене, встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а висновки судді першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності доказів, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянтки, викладені нею в апеляційній скарзі.

Тому прийняте суддею рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянтка.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо можливості зупинення провадження до закінчення воєнного стану на території України, у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби, то у задоволенні такого клопотання суддею суду першої інстанції обґрунтовано відмовлено, враховуючи цілі та завдання КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисниці Єрмоленко А. В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 – адвокатки Єрмоленко А. В. залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча О. О. Ямкова