Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №444/4669/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/4669/25 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М.

Провадження № 33/811/211/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 10 листопада 2025 року о 21 год. 48 хв. у с. Стара Скварява, вул. Степана Бандери, 37, Львівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим своїми діями порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 280 КУпАП.

Зазначає, що працівниками поліції зупинено його транспортний засіб безпідставно, у нього не було належним чином зафіксовано ознак наркотичного сп`яніння.

Звертає увагу, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є недопустимим..

Повідомляє, що він не висловлював категоричної відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, намагався реалізувати права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зазначав, що пройде огляд після прибуття адвоката.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509415 від 10 листопада 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , 10 листопада 2025 року о 21 год. 48 хв. у с. Стара Скварява, вул. Степана Бандери, 37, Львівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився;

- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакція (а.с. 5), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагували на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі він відмовився;

- рапортом старшого лейтенанта поліції В. Місечка (а.с. 6), з якого встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , водій якого перевозив пасажирів, які не були пристебнутими, під час опитування у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагували на світло), у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі від якого він відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух і зупинку транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , а також його подальше опитування, під час якого у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що водій спочатку погодився, однак згодом повідомив, що проходитиме огляд буде після прибуття його батька разом з адвокатом, відмовився проїхати до медичного закладу разом із працівниками поліції. У подальшому водій остаточно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції ознайомили водія з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонили його від керування транспортним засобом та роз`яснили йому права і обов`язки.

Доводи апелянта, що працівники поліції зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 незаконно, апеляційний суд розцінює критично, оскільки на час скоєння адміністративного правопорушення, у країні діє військовий стан, працівники поліції наділені в цей час повноваженнями зупиняти транспортні засоби, без зазначення причини зупинки.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Доводи апелянта про те, що він не висловлював категоричної відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише намагався реалізувати права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, і погоджувався пройти огляд після прибуття адвоката, апеляційний суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу уповноваженої службової особи пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Саме по собі посилання на бажання скористатися правовою допомогою адвоката або відкладення проходження огляду до його прибуття не передбачене законом як підстава для відмови або відтермінування проходження такого огляду та фактично свідчить про невиконання законної вимоги поліцейського.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами (працівником поліції) водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не виконав зазначеної вимоги, наполягаючи на її відкладенні до прибуття адвоката та батька. Така поведінка об`єктивно унеможливила проведення огляду в передбачений законом спосіб та строки.

Окрім того, право на правову допомогу, гарантоване ст. 268 КУпАП, не звільняє особу від обов`язку виконувати законні вимоги поліцейського та не передбачає можливості відкладення проходження огляду на стан сп`яніння до прибуття захисника, оскільки такий огляд має проводитися невідкладно з метою забезпечення об`єктивності його результатів.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення

За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов`язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №509415 від 10 листопада 2025 року (а.с. 1), а саме опитування водія та процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.