Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №450/3712/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/3712/25 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 33/811/19/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 11.08.2025 року о 01 год. 39 хв. в с. Зубра, по вул. Петра Сагайдачного, 12, Львівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота водія, тремтіння пальців рук, почервонінні очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі категорично відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року щодо нього, скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що перебуває в ЗСУ, оскаржувану постанову винесено у його відсутність, а із копією такою він ознайомився лише 15 грудня 2025 року, під час короткочасного перебування за місцем свого проживання. Наголошує, що покликання суду першої інстанції про виклик до суду через месенджер «Viber» не може прийматися до уваги, оскільки військовослужбовцям заборонена користуватися такого роду електронними месенджерами.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржуване судове рішення прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на повному, об`єктивному та всебічному розгляді, а в основу оскаржуваного рішення покладені недостовірні, неналежні докази, що і призвело до винесення неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Наголошує, що протокол про адміністративне та рапорт не можуть бути визнані належними доказами беззаперечної вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 , постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5449674 від 11.08.2025 року, скасована рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року (справа №450/3683/25), і таке рішення набрало законної сили.

Стверджує, що з відеозапису чітко видно, що у особи відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні. Разом з тим, такий відеозапис у порушення вимог закону не є безперервним, зупинка водія ОСОБА_1 не є законною.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 52 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується належними, достатніми та достовірними доказами, у їх сукупності та взаємозв`язку, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 419152 від 11.08.2025 року; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5449674 від 11.08.2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.08.2025 року; рапорті, поліцейського відділу поліції № 3 Львівського ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області Данчишин О.І., відеозаписі.

Щодо апеляційних тверджень, про неповноту дослідження судом першої інстанції доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд вважає такі безпідставними.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водія за як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із оглянутого відео записаного на СD-дисках події, вбачається, що на вимогу поліцейського проїхати у найближчий медичний заклад для проходження огляду з метою встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. При цьому, працівником поліції роз`яснено водію, що у зв`язку з виявленням у нього ознак наркотичного сп`яніння є необхідність пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, а в разі відмови від проходження такого огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення. Такий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Апеляційним судом встановлена відсутність жодних порушень працівниками поліції вимог "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р., "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. та "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України і Міністерства Охорони Здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 р.

Інші доводи апеляційної скарги в були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.

Щодо апеляційний доводів про неналежність відеозапису події як доказу, у зв`язку із фрагментарністю такого відеозапису, то апеляційний суд наголошує, що на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими.

Наявний в матеріалах справи відеозапис з портативних відеореєстраторів працівників поліції в достатній мірі відображає поведінку водія ОСОБА_1 та те, що співробітники поліції під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вини ОСОБА_1 у вчинененні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.

На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП та, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

поновити строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ