Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №308/8632/16 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/8632/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 лютого 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.

з участю секретаря Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Дорош Ірина Іванівна на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2023 року, у справі №308/8632/16 (Головуючий: Бенца К.К.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKL6AE000066837 від 14.04.2008року.

Позовні вимоги, мотивовано тим, що 14.04.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № MKL6AE000066837, згідно якого банк надав ОСОБА_2 , а остання отримала суму кредиту у розмірі 27538,43 Доларів США, терміном до 12.04.2013 року. За умовами кредитного договору від 14.04.2008 року, ОСОБА_2 зобов`язана була щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, який складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Позивач зазначає, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № MKL6AE000066837 від 14.04.2008 року. Однак, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання щодо погашення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором не виконує. ОСОБА_2 порушувала терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом.

Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2016 року перед позивачем по кредитному договору становить 93748,66 доларів США, з яких: 19569,60 дол. США – заборгованість за кредитом; 5236,32 дол. США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 935,85 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 68006,89 дол. США – пеня з несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Так як законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 25741,77 дол. США, яка складається з: 19569,60 дол. США – заборгованість за кредитом; 5236,32 дол. США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 935,85 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2023 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № MKL6AE000066837 від 14.04.2008року в сумі 25741,11 дол. США, з яких: 19569,60 дол. США – заборгованість за кредитом; 5235,66 дол. США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 935,85 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплаченого суми судового збору в розмірі 9575,94 грн.

У решті вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із даним заочним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Дорош І.І. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права оскільки підстав передбачених чинним законодавством для часткового задоволення позовних вимог відсутні, так як подія дефолта настала, відповідач на виконання умов договору передала предмет застави у володіння банку, а в подальшому банком було продано предмет застави третій особі – ОСОБА_3 . Погашення боргу здійснилось частково за рахунок коштів отриманих у рахунок страхового випадку та оскільки банк скористався своїм правом на погашення боргу за рахунок передачі йому та продаж від свого імені третій особі предмету Застави, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до п.13.3.1 Договору зобов`язання позичальника вважається виконаним з моменту підписання з покупцем договору купівлі – продажу предмета застави. Крім того судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що Банком не пропущено строк позовної давності, посилаючись на те, що оскільки строк дії Договору встановлено до 12.04.2013 року, а сторонами погоджено строк в межах 5 років. То такий не пропущено, оскільки позов подано у серпні 2016 року (тобто суд вважає, що початком відрахування строку позовної давності слід вважати кінцеву дату строку дії договору – 12.04.2013 року. Із матеріалів справи вбачається, що останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 05.05.2011 року і строк позовної давності підлягає обчисленню щодо кожного платежу окремо, тобто починаючи з 05.06.2011 року.

Заслухавши пояснення представника, ОСОБА_1 – адвоката Дорош І.І. яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника АТКБ «Приват Банк» - Гриниха Т.Ю., яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 14.04.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитно - заставний договір № MKL6AE000066837, згідно якого банк надав відповідачці кредиту у розмірі 27538,43 Доларів США, терміном до 12.04.2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,12% на річних. За умовами договору від 14.04.2008 року, ОСОБА_2 зобов`язана була здійснювати погашення кредиту та процентів за ним щомісячно у відповідності до графіку, який є невідємною частиною цього договору , що стверджується кредитно - заставним договором від 14.04.2008 року з додатком № .

Відповідно до п.17.9 кредитно-заставного договору предметом застави є автомобіль марки «Мерседес-Бенц С 200», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Із кредитно – заставного договору від 14.04.2008 року ОСОБА_2 отримала кошти від ПАТ КБ «Приват Банк» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

У порушення умов договору ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та відсотків, внаслідок чого в неї виникла заборгованість, яку відповідно до ст.. ст.. 204, 215, 509, 526, 527, 610,611.612,628,629,1049 ЦК сліж стягнути із відповідачки на користь позивача у розмірі 19569,60 дол. США – заборгованість за кредитом; та 935,85 дол. США –по комісії .

Разом з тим, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове стягнення та задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів за договором у розмірі 5235,66 доларів США і позивачем у цій частині рішення суду не оспорюється.

Також 14.04.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова компанія «Інгострах» укладено договір страхування наземного транспорту № MKL6AE000066837 від 14.04.2008 року.

14.11.2011 року близько 03 год. 30 хв. невстановлена особа, шляхом підпалу пошкодила автомобіль марки «Мерседес-Бенц С 200», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був предметом застави.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № MKL6AE000066837 від 14.04.2008 року 14.03.2012 року було отримано від страховика СК ЗАТ «Страхова компанія «Інгострах» суму у зв`язку зі знищенням у пожежі автомобіля в розмірі 11295,62 дол. США, з яких: 5647,81дол. США, спрямовано в якості погашення пені та 5647,81 дол. США спрямовано на погашення тіла кредиту.

Таким чином, отримана від страховика СК ЗАТ «Страхова компанія «Інгострах» сума у зв`язку зі знищенням у пожежі автомобіля, на придбання якого відповідачем були отримані кредитні кошти, були зараховані в погашення боргу, про що зазначено у розрахунку заборгованості, а також у виписці по рахунку у сумі 11 295, 62 долари США.

Доводи відповідача, викладені ним у заяві щодо пропуску строку позивачем позовної давності за пред`явленими вимогами, суд першої інстанції з урахуванням умов кредитного договору від 14.04.2008 року яким визначили строк тривалості, звернення у п`ять років, і строком повернення кредиту та сплати процентів і комісії визначено 12.04.2013 року, а тому підстав для застосування строків позовної давності відповідно до вимог ч 4 ст. 267 ЦК України відсутні.

При постановленні рішення суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду, обґрунтовано частково задовольнив заявлені позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Дорош Ірина Іванівна, залишити без задоволення.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ