Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №308/9002/19 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/9002/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сілкіної-Яцко Є.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до постанови суду, - на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області перебуває виконавче провадження за АСВП № 46431996 з примусового виконання виконавчого листа № 2п-4359/11, виданого 04.11.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 23.05.2011 року і до досягнення ним повноліття.

09.02.2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Згідно із розрахунком державного виконавця від 01.06.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.06.2019 року становить сума в розмірі 75 002 56 грн., яка сукупно перевищує суму платежів (аліментів) за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання.

07.06.2019 року на адресу боржника ОСОБА_1 надіслано виклик для явки до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на 18.06.2019 року о 10.00 год. для надання пояснень з приводу заборгованості зі сплати аліментів та щодо присутності під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 183-1 КУпАП.

18.06.2019 року боржник ОСОБА_1 не з`явився за адресою місцезнаходження Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для надання пояснень з приводу заборгованості зі сплати аліментів.

Не погоджуючись з даною постановою суду адвокат Сілкіна-Яцко Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій порушила питання про її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова судді є незаконною, оскільки винесена з істотним порушенням вимог ст. 58 Конституції України та КУпАП, так як ст. 183-1 КУпАП набрала чинності лише 06.02.2018, а тому заборгованість до цього часу не повинна братися до обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною нормою закону. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не отримував та державний виконавець не врахував, що останній офіційно працевлаштований водієм.

Постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019, адвокату Сілкіна-Яцко Є.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.09.2019.

Будучи неодноразово належними чином повідомленими про місце і час судового засідання, ОСОБА_1 , адвокат Сілкіна-Яцко Є.О. та потерпіла ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явилися, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримані.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП, суддя місцевого суду, не звернув уваги на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог ст. 256 КУпАП, виходив з того, що ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів, стягнутих на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно виконавчого листа № 2п-4359/11, виданого 04.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання і станом на 01.06.2019 становила у розмірі 75 002,56 грн.

Однак висновок суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_1 за встановлених судом обставин, утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, є помилковим, з огляду на наступне.

Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, запроваджена Законом України № 2234-VІІІ від 07.12.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", який набрав чинності 06.02.2018.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що дієпід час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За загальним положенням, встановленим цією статтею Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.

Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом.

Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

З огляду на те, що стаття 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів та передбачає суспільно корисні роботи, як вид адміністративного стягнення, то дана норма не має зворотної дії в часі. При цьому період часу несплати аліментів особою до вступу в дію статті 183-1 КУпАП не може братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що заборгованість внаслідок несплати аліментів у ОСОБА_1 виникла ще до дати введення положень статті 183-1 КУпАП в дію, з 2015 року і саме починаючи з цього періоду державним виконавцем проведено нарахування заборгованості по аліментах, а суддею місцевого суду її загальний розмір станом на 01.06.2019 визнано таким, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тобто без урахування вищевказаних вимог закону.

Як вбачається з копії довідки - розрахунку заборгованості по аліментах №4641996 від 01.06.2019, виданої особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення (а.с.4), - головним державним виконавцем Ужгородского МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області Сухан М.М., включаючи суму боргу, який виник станом на березень місяць 2015 року, а також з березня 2015 - по червень 2019 року, має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 75 002,56 грн.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 8, 245, 251, 252, 280 КУпАП, належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, розглянув справу без об`єктивного з`ясування фактичних обставин, не врахував положень закону про те, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП.

При цьому апеляційний суд не вправі вирахувати заборгованість, яку має сплатити ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2234-VIII від 07.12.2017, а саме з 06. 02. 2018, оскільки це входить до компетенції особи, що складала протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, в порушення вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, із протоколу про адміністративне правопорушення №46431996 від 18.06.2019, складеного головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області Сухан М.М. не вбачається, в який період утворилась заборгованість по несплаті аліментів та за якою частиною статті 183-1 КУпАП, яка складається з трьох частин, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності.

На вказані порушення суд першої інстанції увагу не звернув, та самостійно встановивши обставини, не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення № 46431996 від 18.06.2019, прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, висновок суду не ґрунтується на зібраних матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яка до того ж розглянута з грубим порушенням вимог ст. 268 КУпАП, а сама постанова щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, є не вмотивованою.

Апеляційний суд приходить до висновку, що наведені обставини події, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, дають підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, а винність останнього у його вчиненні не знайшла свого підтвердження вказаними доказами у справі.

На підставі викладеного, постанова суду підлягає до скасування, а провадження по справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.

За наведених обставин, апеляційна скарга адвоката Сілкіної-Яцко Є.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Сілкіної-Яцко Є.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага