Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №460/15261/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Друзенко Н.В.

24 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 460/15261/25 пров. № А/857/50866/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 460/15261/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2025р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність щодо не видачі довідки “Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію на посадах, посад державної служби” (Додаток 6 до Порядку);

-зобов`язати видати довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії станом на грудень 2023 року за посадою головного спеціаліста забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області згідно додатком №6 до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб";

-зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 26.05.2025р. відповідно до п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її додатково згідно довідкою про інші складові заробітної плати для призначення пенсії станом на грудень 2023 року за посадою головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи фінансово-економічного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області згідно додатком №6 до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 03.10.1994р - 03.05.2017р перебувала у трудових відносинах із Управлінням Пенсійного фонду України в Млинівському районі, Млинівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області, обіймаючи посади, віднесені до категорій посад державної служби, що підтверджується трудовою книжкою Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 13.08.1982р.

03.05.2017р. позивач звільнено з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу».

21.05.2025р. ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про видачу: довідки про загальний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року; довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на грудень 2023 року.

Пенсійний орган на вказану заяву видав довідки про стаж державної служби від 22.05.2025р. №45-Д, №44-Д; про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року від 26.05.2025р. №89-Ф, від 26.05.2025р. №90-Ф про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця

Водночас, 26.05.2025р. листом №1700-0503-8/37802 пенсійний орган відмовив у видачі довідки про складові заробітної плати для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (додаток 6 до Порядку №622) з тих підстав, що відповідно до записів трудової книжки на момент звільнення ОСОБА_1 обіймала посаду головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Млинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, а тому враховувати інші виплати в середніх розмірах за відповідною посадою за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії є неможливим, оскільки в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідна посада відсутня..

26.05.2025р. Пенсійний орган перевів ОСОБА_1 з пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця, яка обчислена виходячи із ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року від 26.05.2025р. №89-Ф та із складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 26.05.2025р. №90-Ф.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.46 Конституції України видно, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України "Про державну службу" 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016р.

п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу", втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10, п.12 цього розділу.

В п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016р. передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ після 01.05.2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Право на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", а також необхідність зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача в органах державної пенсійного забезпечення підтверджується листом відповідача від 03.07.2025р. №1700-0202-8/49263 про переведення позивача з пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця, яка обчислюється виходячи зі ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Отже пенсійним органами визнано за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії державного службовця, що в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до абз.1 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. № №622 ( далі Постанова № 622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Відповідно до п.4 Постанови №622:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

-розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що згідно довідок про стаж від 22.05.2025р. №45-Д, №44-Д ,відомості щодо яких підтверджуються записами трудової книжки Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 13.08.198р.2, видно, що останнім місцем роботи позивача в органах Пенсійного фонду перед звільненням 03.05.2012р. була посада головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

У виданій довідці про заробітну плату від 26.05.2025р. №89-Ф пенсійний орган зазначив посаду позивача головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи із відображенням посадового окладу станом на грудень 2023 року – 5600,00 грн.

Водночас, відмовляючи видати довідку про додаткові складові заробітної плати (додаток 6 до Порядку №622) відповідач вважав відсутнім (про що повідомив листом від 26.05.2025 №1700-0503-8/37802) у його структурі посади аналогічної або прирівняною до посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи, з якої ОСОБА_1 звільнилась 03.05.2017р.

Оцінюючи такі доводи апелянта, колегія суддів наголошує, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою (п. 6 Постанови №622).

Згідно п.7 Постанови, видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017р. №750 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017року № 766/30634, зі змінами) передбачено, що у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно додатком 1 до цієї Постанови або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу. Однак, ця Постанова не регламентує посади, які прирівнюються в органах сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи.

Довідкою Головного управління ПФУ в Рівненській області від 26.05.2025р. №89-Ф підтверджується, що згідно Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України Млинівського району реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Аналогічна інформація міститься у листах пенсійного органу від 26.05.2025р. №1700-0503-8/37802 та від 03.07.2025р. 1700-0202-8/49263.

Отже, питання правонаступництва Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прав та обов`язків Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області не є спірним у даній справі та не заперечується таким Пенсійним органом.

Отже, враховуючи п. 6 Постанови №622 пенсійному органу при вирішенні питання про видачу довідок про заробітну плату для обчислення пенсії слід було з`ясувати, чи наявна у штаті Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області станом на грудень 2023 року посада, аналогічна або прирівняна тій (головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи), яку позивач обіймала в Млинівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області.

Так, прирівняною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, тощо) прирівнюється до посади, з якої особа звільнена.

Загальним законом, який застосовується до діяльності державних службовців є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі також - "Закон №889-VIII").

Так, Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

В п.6 ч.1 ст.2 цього Закону видно, що рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Із змісту ч.1-ч.4 ст.6 Закону України «Про державну службу» передбачено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Перед звільненням з державної служби позивач обіймала посаду головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, яке на даний час реорганізовано шляхом приєднання до відповідача.

Встановлено: категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Тобто, судом встановлено, що посада, яку обіймала позивач на дату звільнення у 2017 році (головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи) відноситься та вважається прирівняною до категорії В.

Колегія суддів зазначає, що на адвокатський запит представника позивача суб`єкт владних повноважень надав штатні розписи Головного управління станом на грудень 2023 року, зі змісту яких вбачається, що у структурі відповідача (ГУ ПФУ в Рівненській області) наявні окремі відділи фінансово-економічного управління:

1. Відділ виконання бюджету та бюджетно-фінансової звітності;

2. Відділ бухгалтерського обліку №1;

3. Відділ бухгалтерського обліку №2;

4. Відділ забезпечення наповнення бюджету.

Отже, пенсійний орган станом на грудень 2023 року по суті розділив функціональні обов`язки фінансово-економічного управління Головного управління на кілька підрозділів, які мають завдання аналогічні сектору, головним спеціалістом, в якому була позивач перед звільненням зі служби.

Із змісту положення про сектор платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду Рівненської області затвердженого від 10.06.2016р. видно, що до завдань сектору входило, зокрема:

- забезпечення надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів відповідно до законодавства, ведення обліку цих надходжень;

- організація контролю за дотриманням суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, у тому числі щодо захисту прав застрахованих осіб, контролю за цільовим використанням коштів;

- проведення перевірок платників щодо достовірності відомостей, поданих до Реєстру застрахованих осіб, а також правильності нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України;

- контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Із наданої посадової інструкції за її посадою, затвердженою станом на 23.06.2016р. та чинної по дату її звільнення з роботи видно, що на ОСОБА_1 покладались завдання і обов`язки із: забезпечення надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів відповідно до законодавства, введення обліку цих надходжень в Млинівському районі; організація контролю за дотриманням суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державне пенсійне страхування, у тому числі щодо захисту прав застрахованих осіб, контролю за цільовим використанням коштів в Млинівському районі.

Позивач, як головний спеціаліст сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління: здійснювала облік надходження коштів від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій; забезпечувала аналіз зарахування страхового стажу застрахованим особам, які працювали на підприємствах-порушниках платіжної дисципліни (боржники, банкрути) з метою передачі відділам пенсійного забезпечення; звірювала зв вимогою страхувальників суми нарахованих та сплачених страхових внесків, інших платежів; здійснювала ведення обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснювала аналіз фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; здійснювала збори на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій; контроль за дотриманням платниками вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати платежів до Фонду, здійснення аналітичної роботи по виявленню несплачених сум; здійснювала роботу зі стягнення з платників несплачених сум страхових внесків та інших платежів; здійснювала ряд інших відображених у посадовій інструкції повноважень.

Згідно штатним розписом пенсійного органу на 2023 рік, затвердженого Головою правління Пенсійного фонду України 15.02.2023р., в структурі Головного управління наявне фінансово-економічне управління, в структурі якого є, зокрема, відділ забезпечення наповнення бюджету, в структурі якого є 17 посад головних спеціалістів.

Відповідно до положення про фінансово-економічне управління, затвердженого наказом ГУ ПФУ в Рівненській області від 22.12.2022р. №857 до його складу входять, зокрема, відділ забезпечення наповнення бюджету.

За змістом положення про фінансово-економічне управління функції та повноваження щодо: забезпечення надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів відповідно до законодавства, введення обліку цих надходжень; організації контролю за дотриманням суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державне пенсійне страхування, у тому числі щодо захисту прав застрахованих осіб, контролю за цільовим використанням коштів належать відділу забезпечення наповнення бюджету.

Отже, посада головного спеціалісту сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи, яку обіймала позивач перед звільненням з Пенсійного органу, є прирівняною до посади головного спеціаліста відділу забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного управління. Посади головних спеціалістів таких відділів відносяться до категорії В і за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу є подібними до посади, яку обіймала позивач станом на дату звільнення.

З огляду на встановлені обставини, посада: головний спеціаліст відділу забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного управління відповідача є рівнозначною (прирівняною) посадою до посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Млинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду Рівненської області, яку обіймала позивач станом на дату звільнення у розумінні пункту 6 частини першої статті 2 Закону №889-VIII, незважаючи на відмінність у назвах цих посад і у розмірі посадових окладів за означеними посадами у штатних розписах.

Зазначені вище проаналізовані положення чинного законодавства, з врахуванням дослідження штатних розписів станом на 2023 рік, свідчать про те, що пенсійний орган зобов`язаний був при розгляді заяви позивача про її переведення на пенсію державного службовця видати їй довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (додаток 6 до Порядку №622) та обчислити пенсію з її врахуванням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності відмови суб`єкта владних повноважень у видачі вказаної довідки, оскільки у структурі Пенсійного органу існує прирівняна посада тій, яку займала ОСОБА_1 перед звільненням з державної служби, що покладав на Пенсійний орган обов`язок видати запитувану довідку.

Отже, у спірних правовідносинах нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно було здійснюватися з урахуванням даних, зазначених у виданих в установленому порядку довідках, відомості яких (розміри) чітко відповідають вимогам пункту Постанови №622 за прирівняною посадою до посади, з якої позивач звільнилася з державної служби.

ОСОБА_1 з 21.05.2025р. пенсійний орган перевів з пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця, яка обчислена виходячи із ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII та п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622. Проте, відповідач виходив не із запитуваної заробітної плати (в середніх розмірах за грудень 2023 року), а із складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за 60 календарних місяців роботи підряд) від 26.05.2025р. №90-Ф – з менш вигідного для позивача заробітку.

Таким чином, необхідність отримання довідки про складові заробітної плати полягала у обчисленні відповідачем пенсії за віком ОСОБА_1 з 21.05.2025р. не із заробітної плати державного службовця (за 60 календарних місяців роботи підряд), відображеної у довідці ГУПФ України в Рівненській області від 26.05.2025р. №90-Ф, а із заробітної плати, як особі, яка має не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року за посадою, яку вона обіймала перед звільненням з державної служби.

Колегія суддів наголошує, що пенсійний орган самостійно обрав менш вигідний для позивача спосіб обчислення пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 21.05.2025р., виходячи із додаткових складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за 60 календарних місяців роботи підряд) від 26.05.2025р. №90-Ф (абз.3 п.4 Порядку №622), а не із заробітку для призначення пенсії державного службовця в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2023 року за посадою, яку позивач обіймала перед звільненням з державної служби (абз.6 п.4 Порядку №622).

Рішенням Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у зразковій справі №822/524/18 вказано, що для належного способу захисту прав осіб в таких справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.01.2025р. №560/2123/24.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що для відновлення порушених прав позивача в цій частині слід, з метою унеможливлення повторного звернення позивача до суду, слід зобов`язати пенсійний орган відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її додатково згідно з довідкою про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (додаток 6 до Порядку №622) за посадою головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи фінансово-економічного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області згідно додатком №6 до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області – залишити без задоволення, а Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 460/15261/25 -без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель