Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №685/1210/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1210/25

Провадження № 2/685/192/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року селище Теофіполь

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 12.04.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1539-4568 (далі кредитний договір) за допомогою веб сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А0571. За умовами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 16500 грн, строком на 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту, промо-ставка – 0,75% за кожен день, знижена процентна ставка – 1% в день, стандартна процентна ставка – 1% в день (застосовується протягом перших 180 днів з дати укладання договору) або 0,74% в день (застосовується починаючи з 181 дня і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення суми кредиту). Відповідач зобов`язаний повернути кредит та сплачувати відсотки та одноразову комісію (за видачу кредиту). Позивач виконав обов`язок та перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти, однак відповідач своїх обов`язків щодо погашення кредиту, сплати відсотків та одноразової комісії за користування кредитними коштами не виконав, у результаті чого у нього виникла заборгованість станом на 22.10.2025 за кредитним договором у розмірі 54282,90 грн, з яких: 18500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23757,90 грн - заборгованість за відсотками; 9250 грн – заборгованість за річними відсотками на підставі ст.625 ЦК України, 2775 грн – комісія. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1539-4568 від 12.04.2025 у розмірі 54282,90 грн, з яких: 18500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23757,90 грн - заборгованість за відсотками; 9250 грн – заборгованість за річними відсотками на підставі ст.625 ЦК України, 2775 грн – комісія, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, до суду повернувся поштовий конверт з судовою повісткою надісланий відповідачці з відміткою поштового відділення «адресат відсутній». Від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких він зазначив, що оскільки кредитором була нарахована заборгованість у розмірі 9 250 грн на підставі ст. 625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, такої заборгованості. Таким чином, вимога кредитора про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 9 200 грн – є неправомірною, у зв`язку із чим не підлягає стягненню. Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту за договором кредитної лінії №1539-4568 від 12.04.2025 р зазначив, що відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Відповідно до п. 4.11. договору про відкриття кредитної лінії №1539-4568 передбачена сплата комісії за видачу кредиту та становить 15% від суми наданого кредиту. Відповідно до п. 2.6. Додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1539-4568, комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15.00 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до Додаткової угоди у кредит. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Таким чином, п. 4.11. договору про відкриття кредитної лінії №1539-4568 та п. 2.6. Додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1539- 4568 суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, тому вважає, що стягнення з відповідача комісії за надання кредиту є неправомірним. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині незаконного нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 9250 грн та заборгованості по комісії у розмірі 2775 грн.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В судовому засіданні встановлено, що 12.04.2025 року між позивачем та відповідачем були укладені електронний договір про відкриття кредитної лінії №1539-4568 (далі кредитний договір) та 14.04.2025 додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1539-4568 за допомогою веб сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та які підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача А0571 та А0265. За умовами розділу 4 кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 16500 грн на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, строком на 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту, промо-ставка – 0,75% за кожен день, знижена процентна ставка – 1% в день, стандартна процентна ставка – 1% в день (застосовується протягом перших 180 днів з дати укладання договору) або 0,74% в день (застосовується починаючи з 181 дня і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення суми кредиту)денна процентна ставка – 0,918% в день (п.4.17 кредитного договору), реальна процентна ставка 3181,67% річних (п.4.15 кредитного договору). За умовами пункту 2 додаткової угоди до кредитного договору від 14.04.2025 позивач надав відповідачу у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2000 грн (п.2.3додаткової угоди - після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 18500 грн, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди), строком на 365 днів, (п. 2.5додаткової угоди - після надання додаткових грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою перебіг базового періоду, кількість днів якого передбачена у п. 4.8 боговору та який триває на дату укладення бодаткової угоди, продовжується без змін), комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту, стандартна процентна ставка – 1% в день (застосовується протягом перших 180 днів з дати укладання додаткової угоди) або 0,74% в день (застосовується починаючи з 181 дня і до закінчення строку дії додаткової угоди або до дати фактичного повернення суми кредиту), денна процентна ставка – 0,921% (п.4 додаткової угоди), реальна процентна ставка 3362,96% річних (п.3 додаткової угоди). Позивач виконав обов`язок та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 16500 грн (12.04.2025) та 2000 грн (14.04.2025), шляхом перерахування на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1539-4568 та довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 30.10.2025, однак відповідач своїх обов`язків по погашенню кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії не виконала, тому у неї станом на станом на 22.10.2025 виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позивачем відповідачу станом на 22.10.2025 нарахована заборгованість у розмірі 54282,90 грн, з яких: 18500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23757,90 грн - заборгованість за відсотками; 9250 грн – заборгованість за річними відсотками на підставі ст.625 ЦК України, 2775 грн – комісія, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до п.8.3 кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставин справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що у відповідачки наявна заборгованість за тілом кредиту (18500 грн), відсотками станом на 22.10.2025 (23757,90 грн), тому позов в цій частині необхідно задовольнити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення річних відсотків на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 9250 грн, та 15% комісії, то суд зазначає наступне:

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення 9250 грн річних відсотків необхідно відмовити.

В розумінні ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір по відкриття кредитної лінії №1539-4568 (далі кредитний договір) та 14.04.2025 додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1539-4568 є споживчим кредитом.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, передбачена п.1.1., 4.7, 4.11 Договору комісія є комісією саме за видачу кредиту, що не передбачено ЗУ «Про споживче кредитування», то положення щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Вказане узгоджується із правовим висновком об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі №204/224/21 .

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення 2775, 00 грн заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов переконання, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 42257,9 грн заборгованості за кредитом.

На підставі п. 3 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачу задоволено позов частково в розмірі 77,84 % позовних вимог, то судовий збір необхідно стягнути в розмірі 1885,60 грн (2422,40 грн х 77,84 %).

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.12, 81, 89,263-265 ЦПК України, районний суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1539-4568 від 12.04.2025 у розмірі 42257,9 грн, з яких: 18500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 23757,90 грн - заборгованості за нарахованими процентами, а також 1885,60 грн судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 9250 грн річних відсотків (на підставі ст.625 ЦК країни) та 2775 грн комісії за видачу кредиту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча