Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №679/81/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/13/2026

Справа № 679/81/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Сопронюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Образцова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2140 від 23.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №2140 від 23.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку без поважної причини до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №4991901 на 12.10.2025 та повісткою №5436251 на 26.11.2025, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Оскільки його належним чином не повідомили про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, то її розгляд та оголошення вказаної постанови відбулися у його відсутності. В порушення вимог ч.1 ст.285 КУпАП, копію оскаржуваної постанови йому надіслали лише на 13 день після її винесення, яку він отримав 14.01.2026 у відділенні АТ «Укрпошта» в м.Нетішин.

Позивач вказав, що не був обізнаний про те, що за адресою його місця проживання засобами поштового зв`язку надходила повістка №4991901 про виклик до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 12.10.2025. Іншу повістку №5436251 від 11.11.2025 про виклик до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 26.11.2025, він отримав за допомогою поштового зв`язку лише 29.11.2026 року, у зв`язку з цим ніяким чином не міг своєчасно прибути 26.11.2025 о 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина підтверджується рекомендованим листом (конвертом) за №R067036743201 та відстеженням (трекінгом) відправлення «Укрпошта» №R067036743201 від 19.01.2026.

Позивач зазначив, що 27.11.2025 за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» дізнався, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку, а саме: за не прибуття за повісткою до ТЦК та СП.

З метою з`ясування обставин щодо розшуку, 10.12.2025 позивач звернувся до місцевого відділу поліцейської діяльності №1 (м.Нетішин), де поліцейський офіцер громади ОСОБА_2 запропонував проїхати разом з ним до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на обліку, на що він погодився. Прибувши у вказаний відділ, позивач дізнався, що його двічі викликали повістками для уточнення даних. На його запитання про уточнення яких саме даних, оскільки всі дані були ним своєчасно уточненні у встановлений чинним законодавством спосіб, представник відділу не зміг нічого відповісти. Після цього вказаний представник склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення №1178 від 10.12.2025 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач звертає увагу суду, що у графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» означеного протоколу він вказав, що «Повістку №4991901 не отримував, тому і не прибув до ТЦК. З адміністративним правопорушенням не погоджуюсь, оскільки в розшук я потрапив 16.11.2025, а повістку №543625 від 26.11.2025 отримав 29.11.2025. Прошу розгляд справи проводити за моєї відсутності».

Крім того, позивач зазначив, що не мав жодних намірів ухилятися від явки по повістці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки має законне право на відстрочку як військовозобов`язаний, який має на утриманні матір з інвалідністю II групи, за якою він здійснює догляд, і всі попередні роки прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за належним чином отриманими повістками про виклик.

Вважає, що відповідачем не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він у його вчиненні, а також не з`ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Факт вчинення ним правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП жодним чином не зафіксований, не доведений належними та допустимими доказами. Розгляд справи відповідач провів з порушенням процедури, не повідомив позивача про час і місце розгляду справи, чим перешкодив йому в повній мірі реалізувати права передбачені ст.268 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Позивач зазначив, що відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при винесені оспорюваної постанови було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття посадовими особами місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (письмові докази, показання свідків, фотофіксація, відеофіксація тощо).

На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2140 від 23.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03.02.2026 поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач, який належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання свого представника до суду не скерував, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Славута) склав повістку №5436251 про необхідність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , з`явитися 26.11.2025 о 10 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ) для уточнення даних.

Як вбачається даних відстеження (трекінгу) відправлення «Укрпошта» R067036743201 від 19.01.2026, позивач ОСОБА_1 лише 29.11.2025 отримав вище вказану повістку, що направлялася рекомендованим листом за №R067036743201.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1178 від 10.12.2025, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи – заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився без поважної причини до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №4991901 на 12.10.2025 о 10:00 та повісткою №5436251 на 26.11.2025, яка переслана засобами поштового зв`язку «УКРПОШТА» для уточнення даних. В зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 по повістці, ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено електронне звернення Е3917163 від 16.11.2025, яке передбачене п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 за №1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Пізніше, 10.12.2025 о 11.00 год. ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633- IX, частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу третього частини першої та абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП».

Крім того, у графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що повістку №4991901 не отримував, тому і не прибув до ТЦК; з адміністративним правопорушенням не погоджується, оскільки в розшук він потрапив 16.11.2025, а повістку №543625 від 26.11.2025, отримав лише 29.11.2025; просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Як видно з постанови по справі про адміністративне правопорушення №2140 від 23.12.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_5 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 гривень за те, що він, як військовозобов`язаний, без поважних на то причин, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повістками №4991901 на 12.10.2025 та повісткою №5436251 на 26.11.2025, які переслані органами сповіщення АТ «Укрпошта» для уточнення даних. У зв`язку з неприбуттям без поважної причини ОСОБА_1 було направлене електронне звернення Е3917163 від 16.11.2025, яке передбачене п.56 постанови КМУ від 30.12.2022 за №1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У зв`язку з цим 10.12.2025 о 11:00 год. ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Своїми неправомірними діями, які виразились в неприбутті без поважної причини за повісткою, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч.2 ст.17 Закону України «Про оборону України», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 26.03.2008.

Як видно з інформації із застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнював дані вчасно двічі: 11.07.2024 та 02.12.2025.

Окрім того, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 08.07.2022, довідки СМЕ № 000794 від 19.04.2005, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.02.1985, матір позивача ОСОБА_6 є особою з другою групою інвалідності.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Крім того, в абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Процедура перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок).

Відповідно до п.28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування (п.30 Порядку).

Пунктом 30-2 Порядку визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п.30-3 Порядку уразі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

У п.41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, що «рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнював дані вчасно двічі: 11.07.2024 та 02.12.2025.

Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити, чи був ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце явки на 12.10.2025 за повісткою №4991901, зокрема, докази доведення до відома позивача змісту цієї повістки або ознайомлення з її змістом, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.10.2025, у зв`язку з чим мав би виконати відповідний обов`язок, закріплений мобілізаційним законодавством. Повістку №5436251 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 26.11.2025 позивач отримав лише 29.11.2025, відтак не зміг з`явитися туди вчасно з об`єктивних причин.

Водночас, доказів направлення повістки №4991901 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів підтвердження належного оповіщення позивача про виклики до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.10.2025 та 26.11.2025, ним не було порушено вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Окрім того, позивач двічі вчасно уточнював дані: 11.07.2024 та 02.12.2025, що підтверджується інформацією із застосунку «Резерв+».

Також суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам ч.1 ст.285 КУпАП, в якій зазначено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, копія оспорюваної постанови від 23.12.2025 була направлена позивачу ОСОБА_1 лише 05.01.2026, що підтверджується даними відстеження відправлення рекомендованого листа № R067072491375.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №560/751/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів на спростування доводів позивача та правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів правомірності винесення постанови №2140 від 23.12.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки доводи позивача не спростовані відповідачем, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача.

За наведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положення ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що даний позов задоволено, тому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 10, 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, Законом України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №2140 від 23.12.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_5 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.02.2026.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя О.В. Сопронюк