Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №676/1051/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1051/26

Провадження № 1-кп/676/247/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Кам`янці-Подільському кримінальне провадження, відомості про яке внесенні 21 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025242000002189, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, непрацюючого, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 21 грудня 2025 року, перебуваючи на посаді старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому присвоєно військове звання «капітан», спільно із іншими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» наділеними повноваженнями щодо виконання мобілізаційних завдань, призову громадян на військову службу по мобілізації в особливий період та розшуку військовозобов`язаних, що ухиляються від несення служби та особами, уповноваженими на вручення повісток, таким чином здійснюють функції представників влади, тобто службовими особами відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, на підставі наказу №632 від 20.12.2025 «Про організацію роботи груп оповіщення в ІНФОРМАЦІЯ_4 », здійснювали оповіщення та вручення повісток у складі групи спільного патрулювання.

Того ж дня близько 08 год. 00 хв. вказані працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , біля вхідних дверей до під`їзду №1 виявили особу чоловічої статі, яка за зовнішніми ознаками підпадає до особи військовозобов`язаної для проходження військової служби в ЗСУ, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим прийняли рішення про перевірку військово-облікових документів у останнього.

Тоді ж, ОСОБА_4 , розуміючи, що до нього підходять службові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення, усвідомлюючи, що останні перебувають при виконанні службових обов`язків у зв`язку із виконанням заходів, пов`язаних з проведенням оповіщення та розшуку військовозобов`язаних, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи навпроти ОСОБА_7 наніс йому два удари кулаком правої руки в область обличчя та в подальшому ОСОБА_4 , помітивши ОСОБА_6 , який підійшов до вхідних дверей під`їзду, наніс два удари кулаком руки та близько 5 ударів коліном ноги в область грудей та живота ОСОБА_6 , якими не спричинив тілесних ушкоджень останньому.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 завдано тілесних ушкоджень у вигляді садини в області середнього відділу правої надбрівної дуги, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я та тілесні ушкодження у вигляді рани на тильній поверхні між фалангового суглобу 1-го пальця правої кисті, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вищевказаними умисними діями, які виразились в умисному заподіянні побоїв та легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку з його службовою діяльністю, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 350 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю.

24 лютого 2026 року між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно із умовами якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставилося йому у вину, а також сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 350 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_10 підтримала угоду з обвинуваченим про визнання винуватості, просила суд її затвердити та пояснила, що укладення угоди з її сторони є добровільною і вона цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 також підтримав угоду про визнання винуватості і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він цілком зрозумів права, передбаченні п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав угоду та просив її затвердити.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, подали заяви про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутності, прокурор надала суду письмові заяви, у яких потерпілі висловили згоду щодо укладення угоди про визнання винуватості.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 і ч.4 ст.469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Як убачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.350 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор та захисник також розуміють наслідки затвердження даної угоди, визначеної ч.2 ст.473 КПК України.

Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, а його дії, що виразились в умисному заподіянні побоїв та легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку з його службовою діяльністю, судом кваліфікуються за ч.2 ст. 350 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, перерахування ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 20 000 грн. на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗС України. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не лише тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також при призначенні покарання суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Згідно із ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню. Процесуальні витрати відсутні. Питання про долю речових доказів та документів підлягає вирішенню на підставі ч.9 ст.100 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився 18 лютого 2026 року, прокурор не клопотав у встановленому законом порядку про його продовження.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 лютого 2026 року між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 час затримання з 21 по 23 грудня 2025 року включно (т.2, а.м.к.п.96-105,176-179), відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт на майно, що накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2025 року (т.2, а.м.к.п.128-129).

Речові докази та документи:

- ДВД-диск із записами із нагрудної відеокамери військовослужбовця залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (т.2, а.м.к.п.42-43).

-недопалом цигарки «Philip Morris», який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області (т.2, а.м.к.п.112-113), після набрання вироком законної сили на підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України знищити;

-кросівок марки «Adidas» чорного кольору 41 розміру, виріз від кросівка марки «Adidas», трикотажні штани чорного кольору марки «Intruder», мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі M1904F3BG, після набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 (т.2, а.м.к.п.112-113,130-133).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області ОСОБА_1