Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №464/5451/24 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 464/5451/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 лютого 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Подіновської Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Краснай Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 21.04.2024 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір-розписку, згідно якого останній зобов`язався виготовити та вмонтувати шафу до 28.05.2024 та отримав кошти в сумі 26850 грн. і 200 євро. В зазначений термін відповідач своє зобов`язання не виконав.Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про повернення коштів, однак відповідач кошти не повернув, тому вона змушена звернутися до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 200,00 євро та 26 850,00 грн. основного боргу, 3 % річних (станом на день подання позову), а також судовий збір.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справ за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Відзиву, заяв чи клопотань від нього до суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи в силу п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачкою докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2024 між позивачкою ОСОБА_1 (замовником) та відповідачем ОСОБА_2 (виконавцем) було укладено договір (розписку) про виконання роботи, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язався в строк з 28.04.2024 до 28.05.2024 виготовити та монтувати шафу, а ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити ціну виконаної роботи в розмірі 44419,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору відповідач отримав аванс у розмірі 200,00 євро та 26850,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються договором (розпискою) від 21.04.2024, оригінал якого додано позивачкою до позовної заяви (а.с.11).

Однак ОСОБА_2 обумовлену в договорі роботу не виконав та кошти у розмірі 200,00 євро та 26850,00 грн., отримані в якості авансу, позивачці не повернув.

Докази належного виконання умов договору відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як зазначено в ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 належним чином своїх зобов`язань за договором від від 21.04.2024 не виконав, замовлену шафу не виготовив та не змонтував, вимоги позивачки про стягнення з відповідача сплачених нею за договором від 28.05.2024 коштів та 3% річних є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, стягнення із відповідача суми боргу та 3 % річних у іноземній валюті відповідає як вимогам цивільного законодавства, так і узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановах Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц.

Зважаючи на викладене, сума основного боргу - 200, 00 євро та 26 850,00 грн., а також 3% річних за період 28.05.2024 - 12.08.2024 (за 76 днів) на суму 200.00 євро у розмірі 1,24 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.08.2024 (44,88 грн. за 1 євро) складає 55,11 грн. та на суму 26 850,00 грн. у розмірі 167,26 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , становить 200,00 євро та 27072, 37 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачка підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 288-289,, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 200,00 євро та 26850,00 грн., а також 3% річних за період з 28.05.2024 по 12.08.2024 у розмірі 222,37 грн., а всього 200,00 євро та 27072,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 23.02.2026.

Суддя Г.В. Подіновська