Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №240/69/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/69/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

24 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 05.12.2024 № 290 «Про відмову у взятті на квартирний облік»;

- зобов`язати виконавчий комітет Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2024 та прийняти рішення про взяття на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 (членів його сім`ї), як особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у відповідності до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщені в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.02.2024 є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 633330, причина інвалідності - поранення травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 02.02.2024 №2024/001122797 позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На праві приватної власності ОСОБА_1 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 365248439 від 09.02.2024 року).

Позивач 24.04.2024 звернувся із заявою до виконавчого комітету Луганської селищної ради Коростенського району Житомирської області про взяття його та членів його родини на квартирний облік у зв`язку з непридатністю житлового приміщення для проживання. До заяви були додані копії наступних документів:

- довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку позивача членів його родини (оригінал);

- довідка Бовсунівського старостинського округу (оригінал) про те, що позивач проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 04.01.2016;

- паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- посвідчення 2 групи інвалідності внаслідок війни серія НОМЕР_1 від 12.02.2024;

- паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків, Витяг з реєстру територіальної громади дружини позивача ( ОСОБА_2 );

- свідоцтво про народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків доньки позивача ( ОСОБА_3 );

- відомості з Державного реєстру речових прав про право власності на житловий будинок позивача, дата реєстрації 16.02.2022;

- довідка про реєстрацію та проживання (оригінал);

- договір найму житлового приміщення від 04.01.2016;

- відомості з Державного реєстру речових прав про те, що стосовно дружини позивача відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні;

- акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку) від 07.03.2024, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Виконавчим комітетом Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області прийнято рішення від 05.12.2024 №290 "Про відмову у взятті на квартирний облік". Комісія вирішила відмовити у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених ст.34 Житлового кодексу України, пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 (зі змінами), та рекомендовано згідно із пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звернутись до Коростенського міськвиконкому щодо проведення безоплатного ремонту житлового будинку по вулиці Сергія Кемського (Жовтнева), 41-А у м.Коростені Житомирської області у відповідності до постанови КМУ від 20.05.2009 №565 «Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою про взяття його та членів його сім`ї на квартирний облік з інших підстав ніж ті, що вказані в заяві від 24.04.2024 року. А відтак, судом першої надана правова оцінка рішенню відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача про взяття на квартирний облік виключно у зв`язку з непридатністю житлового приміщення для проживання, позаяк інші підстави відповідач не розглядав і стосовно них не приймав рішення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Частиною першої статті 9 Житлового кодексу України визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Відповідно до статті 31 ЖК України визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 36 ЖК України передбачено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

Загальні підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов визначені статтею 34 ЖК України, відповідно до положень якої потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Згідно статті 47 ЖК України норма жилої площі встановлюється у розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Постановою Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила № 470).

Відповідно до пункту 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом із радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих, визначених абзацами четвертим-восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим-двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 15 Правил № 470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Виконавчі комітети разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Правил № 470 громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Так, позивач зареєстрований та проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який винаймає відповідно до договору про найм житлового приміщення від 04.01.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття його на квартирний облік виключно у зв`язку з непридатністю житлового приміщення для проживання. До заяви, зокрема додано звіт від 01.10.2024 року по технічному обстеженню будівельних конструкцій житлового буднику та господарських споруд по АДРЕСА_2 .

Колегія суддів враховує, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 належить позивачу на праві приватної власності.

Відповідно до звіту (доданого до заяви про взяття на квартирний облік) від 01.10.2024 року по технічному обстеженню будівельних конструкцій житлового буднику та господарських споруд по АДРЕСА_2 житловий будинок буде придатний до експлуатації після проведення капітального ремонту в межах існуючих геометричних розмірів з передбаченням виконання заходів по капітальному ремонту.

Відповідно до наданого Акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку) постійно діючою комісією з питань обстеження технічного стану житлових приміщень виконавчого комітету Коростенської міської ради від 07.03.2024 року зазначено, що на момент обстеження житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 для проживання непридатне, необхідно здійснити комплекс заходів в межах капітального та поточного ремонту житлового приміщення.

Отже, на момент звернення позивача з заявою про взяття на квартирний облік у зв`язку з непридатністю житлового приміщення для проживання житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , визнано таким, що буде придатний до експлуатації після проведення капітального ремонту в межах існуючих геометричних розмірів з передбаченням виконання заходів по капітальному ремонту. Тобто, житло є таким, що підлягає ремонту, а не повністю непридатним для проживання.

Так, спірним рішенням від 05.12.2024 №290 «Про відмову у взятті на квартирний облік» комісія виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області вирішила відмовити у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених ст.34 Житлового кодексу України, пункту 13 Правил № 470, рекомендувавши звернутись згідно із пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звернутись до Коростенського міськвиконкому щодо проведення безоплатного ремонту житлового будинку по АДРЕСА_2 у відповідності до постанови КМУ від 20.05.2009 №565 «Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право».

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.02.2024 є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, а відтак має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За приписами пункту 14 частини першої статті 12 Закону № 3551 учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються, зокрема, такі пільги, як першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Пунктом 8 частини першої статті 13 Закону № 3551 визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги як позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 565 було затверджено Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу (далі - Порядок № 565).

Відповідно до цього Порядку проводиться безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир тих осіб, що мають право згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (пункт 8 частини першої статті 13) - осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб.

Тобто, даний підзаконний нормативно-правовий акт регулює процедурні питання реалізації пункту 8 частини першої статті 13 Закону № 3551, тобто реалізації пільги особою з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб на безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир. Відтак, на позивача поширюються гарантії, визначені наведеними нормативними актами.

Як вже зазначалось судом, відповідно до положень статті 34 ЖК України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Вказане кореспондується з пунктом 13 Правил № 470.

У свою чергу, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів того, що будинок, в якому проживає позивач за адресою АДРЕСА_1 , не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, ним надано не було.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що відповідач у правовідносинах, що склались, діяв послідовно, обґрунтовано, з урахуванням приписів норм чинного законодавства та у встановленому порядку, а тому підстави вважати протиправним спірне рішення від 05.12.2024 №290 «Про відмову у взятті на квартирний облік» відсутні.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про взяття його на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як особу з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у відповідності до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщені в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. №470, є безпідставною, оскільки з таких підстав для взяття його на квартирний облік він до відповідача ще не звертався, що підтверджується наявними у справі доказами.

Таким чином, такі дії відповідача відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому не можуть бути визнані судом протиправними.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.