Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №560/9039/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №560/9039/25

Суддя: Капустинський М.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9039/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

24 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про результати медичного огляду та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 актуалізувати дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про результати медичного огляду та виключення з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що у травні 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, оскільки 06.07.2023 визнаний непридатним до проходження військової служби. Проте відповіді не отримав. Вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення актуальних персональних даних до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності з Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів". Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2025 про внесення відомостей про виключення з військового обліку згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про внесення відомостей про внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та видачу відповідного військово-облікового документа.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 484,48 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Звертає увагу суду на те, що лише зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача не вирішить вказаний спір. Враховуючи попередню тривалу бездіяльність Відповідача, невиконання останнім своїх обов`язків щодо актуалізації бази даних Реєстру, небажання припинити вказану бездіяльність, останній може формально розглянути заяву Позивача та надати відповідь, яка не відновить порушених прав та інтересів Позивача. У такому випадку Позивачу доведеться повторно звертатися з позовною заявою до суду.

Формальний розгляд Відповідачем заяви позивача, не забезпечить відновлення порушеного становища Позивача, якого останній зазнав через бездіяльність Відповідача. Будь-яка відсутність висновків суду щодо наявності підстав у Відповідача для невнесення до Реєстру відомостей про результатами медичного огляду Позивача, створюватиме умови для подальшого існування протиправної безвільності Відповідача.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Позивач - ОСОБА_1 06.07.2023 визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 4-А, гр ІІ Розкладу хвороб. Зазначене підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного, довідкою ВЛК від 06.07.2023 №3712.

У травні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку. Однак відповіді не отримав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення актуальних персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2262-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Положеннями ч. 1 с. 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У справі, що розглядається, спір стосується бездіяльності ТЦК та СП щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Колегія суддів зазначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Як слідує із матеріалів справи, позивач 13.05.2025 звернувся із заявою про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказану заяву відповідач отримав 16.05.2025, що підтверджується трекером відстеження, долученого до позовної заяви.

Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що заява від 13.05.2025 розглянута та за наслідком розгляду ним прийняте рішення про внесення даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" або відмову у такому внесенні.

В той же час, відсутність належним чином оформленого рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку або мотивованої відмову по суті заяви свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17 Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідачем не надані докази щодо розгляду заяви позивача від 13.05.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту слід зобов`язати відповідача розглянути заяву від 13.05.2025 року.

Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" про виключення з військового обліку, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони є передчасними, оскільки саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду розгляду заяви позивача від 13.05.2025. Тому, посилання апелянта на позбавлення судом першої інстанції його можливості реалізувати захист свого порушеного права у спосіб найбільш ефективний у спірних правовідносинах колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції оскільки відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача від 13.05.2025 з обґрунтуванням підстав відмови чи задоволення вимог зазначеної заяви.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua