Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №750/11082/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №750/11082/25

Суддя: Осіпова Олена Олександрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 750/11082/25 Суддя (судді) першої інстанції: Яременко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Осіпової О.О.,

суддів: Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.08.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Чернігівській області Шовкового Ігоря Олександровича, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.08.2025р. серії ЕПА №5380664.

Позов мотивовано тим, що 03.08.2025р. о 06 год 30 хв він рухався на автомобілі Tesla model Y, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Чернігові та був зупинений працівниками поліції на просп. М. Грушевського, 224. Після зупинки до нього підійшов працівник поліції командир взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Чернігівській області Шовковий І.О. , який вказав, що ним допущено порушення ПДР, передбачене ст. 125 КУпАП, та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування. Не розуміючи суті правопорушення, почав вимагати ознайомити його з доказами правопорушення, при чому зазначив, що виконає вимогу працівника поліції на пред`явлення вказаних доказів. Не реагуючи на його вимоги, працівник поліції Шовковий І. продовжив вимагати пред`явлення документів та повідомив, що у разі їх ненадання, відносно нього буде складено постанову за ст. 126 КУпАП. Під час розгляду справи іншим поліцейським було надано для перегляду відеофіксацію інкримінованого йому правопорушення. Після чого він надав можливість працівнику поліції Шовковому І.О. ознайомитись з його посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також іншими документами. Однак працівник поліції Шовковий І.О. в категоричній формі відмовився ознайомлюватися з наданими документами та склав відносно нього постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. При цьому позивач заявив клопотання про надання можливості скористатись правовою допомогою адвоката та перенести для цього розгляд справи на деякий час, оскільки подія відбулась у неділю, тобто у вихідний день та в ранковий час, однак інспектор відмовив у задоволенні клопотання. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.2025 справу передано за підсудністю на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до командира взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шовкового Ігоря Олександровича, Управління патрульної поліції в Чернігівській області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Скасовано постанову командира взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шовкового Ігоря Олександровича серії ЕНА №5380664 від 03.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь позивача судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування спірної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому вина позивача не доведена, отже, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5380664 від 03.08.2025р. щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, провадження у справі - закрити.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винесене без з`ясування всіх обставин справи, а також без надання їм належної правової оцінки, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Факт неодноразової відмовити пред`являти документи відповідно до п.2.4а) ПДР зафіксовано на відеозаписі, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

У встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

Враховуючи, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою серії ЕНА №5380664 від 03.08.2025р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за таких фактичних обставин: 03.08.2025р. о 06 год 30 хв у м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, 224, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Тesla мodel Y, д.н.з. НОМЕР_1 , та при в`їзді на коло увімкнув світловий покажчик повороту (ліворуч), та при цьому здійснив рух прямо по колу, та при цьому не пред`явив документів на законну вимогу працівника поліції, чим допустив порушення п.2.1 (а), 2.1 (б), 2.1 (ґ), 2.4 (а) ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.7- 8).

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу.

Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до статті 32 цього Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Так, із системного аналізу наведених положень нормативно-правових актів вбачається, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019р. у справі №686/11314/17 та від 22.10.2019р. у справі №161/7068/16-а.

Як вбачається із рішення суду першої інстанції, підставою для зупинки транспортного засобу позивача слугували інші обставини, ніж ті, за які суб`єктом владних повноважень прийнято постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме до адміністративної відповідальності за вчинення порушень правил дорожнього руху (за ввімкнення світлового покажчика повороту (ліворуч) при в`їзді на коло та здійснення при цьому руху прямо по колу) за ст.125 КУпАП позивача притягнуто не було.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Так, апелянт наполягає, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки не пред`явив на вимогу інспектора необхідні документи, проте із поданого відеозапису судом встановлено, що складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП передувало виконання вимоги поліцейського щодо пред`явлення документів, передбачених у п. 2.1 ПДР, тобто виконання позивачем вимог п. 2.4 (а) ПДР (зокрема, 14 хвилина 56 секунда відеозапису), однак командиром взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Чернігівській області Шовковим І.О. цю обставину не було прийнято до уваги.

Крім того, на відеозаписі зафіксовані неодноразові клопотання позивача про перенесення розгляду справи з метою надання можливості скористатися йому професійною правничою допомогою адвоката на підставі ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зокрема, 15 хвилина 15 секунда, 16 хвилина 01 секунда, 16 хвилина 12 секунда, 16 хвилина 46 секунда, 16 хвилина 59 секунда, 19 хвилина 13 секунда відеозапису), оскільки день складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення (03.08.2025р.) був вихідним днем - неділею, а подія відбулася о 6 год.30хв. зранку, які були проігноровані поліцейським.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було вжито заходів задля забезпечення права позивача на правову допомогу.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про недотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та порушення права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 26 травня 2020 року у справі №640/16220/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі №524/3644/17, від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.

Отже, з огляду на встановлене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що поліцейський не мав законних підстав вимагати документи у позивача, оскільки водій вправі наполягати на дотриманні законної процедури та пред`явив документи, передбачені у п. 2.1 ПДР, до складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Тобто, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 листопада 2025 року- залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua