Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №755/16407/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Галаган В.І.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Справа № 755/16407/25

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

2. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року у поновленні строку звернення до суду було відмовлено, а позовну заяву - повернуто.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом. При цьому, суд зазначив, що Позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які доводили б, що він дізнався про порушення його прав лише 13.08.2025.

3. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наполягаючи на тому, що про існування спірної постанови він дізнався лише 13.08.2025, а причиною пропуску строку є виключно протиправна бездіяльність Відповідача щодо її направлення.

Також Апелянт зазначає про необхідність забезпечення йому доступу до правосуддя та посилається на допущення судом першої інстанції надмірного формалізму.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 та 25.11.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

7. Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами ( частина перша статті 122 КАС України)

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України.

Так, згідно частин першої - другої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

8. Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів стверджувати, що правові наслідки припущення строку звернення до суду чітко визначені КАС України.

Так, у разі, якщо позовну заяву подано після закінчення строку, встановленого законом і якщо підстави, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення визнані судом неповажними (зокрема з огляду на неподання доказів, які підтверджують дату, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів), позов залишається без руху. При цьому, позивачу надається строк не менше десяти днів на усунення таких недоліків, зокрема: позивач має право вказати інші підстави для поновлення строку та/або надати докази, які підтверджують існування поважних причин його пропуску.

Лише у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд уповноважений повернути позовну заяву.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з урахуванням вищевикладеного та надаючи оцінку доводам Апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що суд помилково не застосував приписи частини першої статті 123 КАС України і, вказавши на відсутність у доданих до позовної заяви доказів, які підтверджують дату, коли Позивач дізнався про порушення його прав, не залишив позовну заяву без руху та не дав можливості ОСОБА_1 усунути недоліки його позовної заяви протягом десяти днів, як то передбаченого приписами КАС України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, оскаржувана ухвала суду є передчасною, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, колегія суддів не надає оцінки поважності пропуску Позивачем строку звернення до суду з цим позовом з урахуванням нових доказів, долучених вже до апеляційної скарги, оскільки таке питання поки не було предметом розгляду суду першої інстанції, а лише підлягає вирішенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року - скасуванню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 224, 242-244, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 лютого 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев