Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №320/12905/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Леонтович А.М.,

Суддя-доповідач Епель О.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Справа № 320/12905/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ»

до Головного управління ДПС у Київській області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.02.2024 № 10523612/40928280;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2024 №10540759/40928280;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2024 №10540760/40928280;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2024 №10540761/40928280;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» податкову накладну № 4 від 01.02.2023, датою її фактичного отримання;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» податкову накладну № 1 від 31.03.2023, датою її фактичного отримання;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» податкову накладну № 1 від 30.04.2023, датою її фактичного отримання;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» податкову накладну № 1 від 31.05.2023, датою її фактичного отримання.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач - ГУ ДПС у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року - без змін.

5. В наступному до апеляційного суду надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового рішення у якій він просить прийняти додаткове судове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн на користь ТОВ «ВАЛІКОМ».

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 заяву призначено до судового розгляду.

7. Від Відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомоги у яких просить відмовити у їх стягненні в повному обсязі, стверджуючи про неспівмірність заявленої суми витрат.

Відповідач також звертає увагу, що предмет спору у цій справі не є складним, а подані представником Позивача документи не розкривають зміст виконаної роботи для надання правової допомоги ТОВ «ВАЛІКОМ». Посилається на відсутність копії платіжної інструкції, що підтверджує оплату за надані послуги згідно договору від 19.02.2024 №19/02/2024.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи Заявника, перевіривши наявність правових підстав для задоволення поданої ним заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Висновки суду.

10. Перевіряючи доводи Позивача щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 понесених судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів установила, що 19 лютого 2024 року між Позивачем (далі також - Клієнт) та адвокатським бюро Євгена Симбірцева (далі також - Бюро) було укладено договір № 19/02/2024 про надання правової допомоги.

Згідно п. 5.1 зазначеного договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 30000,00 грн в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт за результатами розгляду справи «…» за кожну судову інстанцію окремо.

Також представником Позивача було долучено до матеріалів справи акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги № 2 від 26.01.2026 до Договору про надання правової допомоги № 19/02/2024 від 19.02.2024, згідно якого Бюро надало, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу за Договором:

1. Оформлення та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу у справі № 320/12905/24 від 29.11.2025 - витрата часу (годин) - 3.

2. Оформлення та подання до КОАС та Шостого апеляційного адміністративного суду заяв про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 320/12905/24 - витрата часу (годин) - 2.

3. Підготовка та направлення до суду 8 заяв про прискорення розгляду справи - витрата часу (годин) - 4.

Вартість правничої допомоги згідного даного акту становить 30000,00 грн, тобто визначено у фіксованому розмірі.

11. Отже, представником Позивача подані необхідні документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката.

12. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу адвоката не підлягають автоматичному чи безумовному відшкодуванню, а мають компенсуватися за чітко визначених процесуальним законом умов. Такі витрати відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, виключно у випадку задоволення позову (повністю або частково) на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Подібний підхід висловлений Верховним Судом також у постановах від 09 червня 2023 року у справі №640/32676/21 та від 04 червня 2024 року у справі № 320/4036/21.

13. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

14. При цьому, колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, згідно з якими не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

14. Разом з тим, проаналізувавши викладені у заяві доводи, колегія суддів зауважує, що правова позиція представника Позивача у суді апеляційної інстанції не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного адвоката, який надавав правничу допомогу Позивачу в суді першої інстанції, повторно вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки представник не міг не бути обізнаними із позицією Відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими Відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної роботи та витраченого часу, справа розглянута у порядку письмового провадження, з огляду на що розмір правничої допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу та подання клопотань про прискорення розгляду справи є неспівмірними зі складністю цієї справи, часом, обсягом та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на стадії апеляційного оскарження рішення суду та такими, що підлягають зменшенню.

15. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22.

16. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією Відповідача щодо відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі, оскільки Позивачем були надані усі документи, які підтверджують понесення ним таких витрат, обсяг наданої правничої допомоги.

17. Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи Відповідача про те, що Позивачем на підтвердження понесених ним витрат не було надано платіжних документів щодо оплати послуг адвоката, оскільки витрати підлягають відшкодуванню, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.

18. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 (як учасника справи, який ініціював провадження у суді апеляційної інстанції) підлягають витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 10000,00 грн, який є розумний та співмірний з обсягом виконаної роботи.

19. При цьому, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

20. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

21. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

22. Враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» про компенсацію судових витрат підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 241, 242, 252, 310, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» про компенсацію судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, Промисловий Майданчик «Карат», 2 код ЄДРПОУ 40928280) понесені ним витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень та нуль копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 лютого 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев