Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №580/9295/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №580/9295/24

Суддя: Епель Оксана Володимирівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Бабич А.М., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Справа № 580/9295/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач 1), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі - Відповідач 2), в якому просив про:

- визнання протиправною відмови відповідачів щодо розгляду заяви про надання відстрочки та довідки про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період позивачу на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язання відповідачів розглянути по суті заяву позивача про надання відстрочки та довідки про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період на підставі вказаної вище норми Закону.

Рішенням від 25 листопада 2024 року Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі створеної при ньому Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 06.09.2024 та від 17.09.2024 та прийняття рішення за результатами їх розгляду;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в особі створеної при ньому Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06.09.2024 та від 17.09.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у цьому рішенні.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60 грн та витрати пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

18.06.2025 на адресу суду за вх. №31261/25 надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - Заявник), в якій просить змінити спосіб і порядок виконання вказаного вище рішення суду, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1, шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду в сумі 605,60 грн та витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Заявник зазначив, що на дату її подання у Відповідача 1 (боржника) відсутні відкриті в органах Казначейства рахунки. Тому його казначейське обслуговування в органах Казначейства Черкаської області не здійснюється.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду в цій адміністративній справі відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач-1, як боржник виконавчого провадження зі статусом юридичної особи, є єдиним відповідальним у цій справі, а питання належної організації та порядку його фінансування головними розпорядниками належать до заходів, які виходять за межі судового контролю визначеної судової справи.

Також суд відзначив, що Заявник фактично просить замінити особу боржника (а не порядок і спосіб виконання рішення суду), що не є правонаступником і на стадії примусового виконання рішення не допускається.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить таку ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі № 580/9295/24.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт зазначає, що Відповідач 1 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 та має окремий код ЄДРПОУ, а тому висновок суду першої інстанції про намагання органу Казначейства замінити особу боржника є помилковим, оскільки заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань органів ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також Апелянт відзначає, що в органах Казначейства відсутні відкриті рахунки Боржника, який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 і це є обставиною яка робить неможливим виконання судового рішення на користь Позивача. Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 07.06.2025 № 1021/7/2116 повідомив Головне управління про зарахування боржника на фінансове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідає приписам Положення № 154.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 та від 25.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

15.08.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява щодо апеляційної скарги у якій він просить:

- залучити для участі у розгляді заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №580/9295/24 ІНФОРМАЦІЯ_6 та Кабінет Міністрів України;

- покласти судові витрати на Кабінет Міністрів України.

У заяві Відповідач 1 також зазначає, що договірні відносини не можуть бути підставою заміни боржника, який, окрім того, не був залучений до участі у розгляді позовної заяви.

Крім того, Відповідач 1 акцентує увагу на тому, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є відповідальним за рішення і діяльність самостійного органу - Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Також зазначає, що саме Кабінет Міністрів України визначив незалежний орган колегіальний, уповноважив його на прийняття рішень, унормував діяльність Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, по своїй суті орган, що частково дублює деякі функції Р(М)ТЦК та СП, натомість, не визначив відповідального за прийняте рішення створеного ним органу та не наділив його фінансуванням, ІНФОРМАЦІЯ_7 не є відповідальним за діяльність незалежного колегіального органу (по суті міжвідомчого), питання судових витрат може бути покладено на Кабінет Міністрів України за рахунок коштів Державного Бюджету України.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 580/9295/24 було, зокрема: стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60 грн та витрати пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

04.03.2025 Черкаським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60 грн та витрати пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Боржником є ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі створеної при ньому Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Стягувачем є ОСОБА_1 .

09.06.2025 Позивач звернувся до Апелянта із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.06.2025 № 1021/7/2116, Апелянту було повідомлено, що «на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 07.06.2021 № Д-321/1/ДСК в ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_9 ) підтримки створені районні (об?єднаний міський) територіальні центри комплектування соціальної підтримки, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 (в тому числі підпорядковані відділи) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в тому числі підпорядковані відділи) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в тому числі підпорядковані відділи) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в тому числі підпорядковані відділи) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Оскільки, згідно рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2021 №52195 районні територіальні центри комплектування зараховані на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_12 , тому вони повністю фінансуються з бюджету ІНФОРМАЦІЯ_12 . Обов?язки щодо ведення бухгалтерського обліку, виконання завдань бухгалтерської служби, фінансування розрахунків оплати праці, перерахування до бюджету податків районних територіальних центрів комплектування, покладено на бухгалтерську службу ІНФОРМАЦІЯ_12 .»

Нормативно-правове регулювання.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок № 845) стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (абз. 2 п. 24 Порядку № 845).

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку (абз. 5 п. 26 Порядку № 845).

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання (п.п. 2 п. 5 Порядку № 845).

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону № 4094- IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Висновки суду апеляційної інстанції

Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів акцентує зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Водночас, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим є підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником у виконавчому провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі створеної при ньому Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, не є спірним, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не має власних рахунків та повністю фінансуються з бюджету ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З огляду на викладене вище, існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду у цій справі в частині стягнення саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 коштів на відшкодування судових витрат Позивача, що не було враховано судом першої інстанції.

При цьому, судова колегія зазначає, що наявність у Відповідача 1 власного коду ЄДРПОУ не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, оскільки саме на ІНФОРМАЦІЯ_6 останнього покладено обов?язок щодо ведення бухгалтерського обліку, виконання завдань бухгалтерської служби, фінансування розрахунків оплати праці, перерахування до бюджету податків ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1 а.с. 134/.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі, стягнувши на користь Позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду в сумі 605,60 грн та витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 5000,00 грн з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань, шляхом безспірного списання таких коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

При цьому, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що боржником у межах виконавчого провадження залишається саме Відповідач 1, оскільки саме за рахунок його бюджетних асигнувань буде здійснено стягнення на виконання рішення суду.

Твердження Відповідача 1 про те, що він не може бути боржником, оскільки не несе відповідальності за ухвалення комісією рішень, які не відповідають вимогам законодавства колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі доводи не належить до предмету апеляційного перегляду у цій справі.

Принагідно, колегія суддів зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 580/9295/24, яким було стягнуто судові витрати на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 є таким, що набрало законної сили, а тому твердження Відповідача 1 про те, що він є неналежним відповідачем у цій справі, є безпідставним.

З огляду на викладене вище, колегія суддів також приходить до висновку про відсутність правових підстав для покладення обов`язку компенсації судових витрат на Кабінет Міністрів України, як на тому помилково наполягає Відповідач 1.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При цьому, право мирно володіти своїм майном включає також механізм відновлення майнового стану позивача, який був змушений витратити кошти на правничу допомогу та сплатити судовий збір, щоб захистити своє право, порушене суб`єктом владних повноважень.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження та невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п.2 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області підлягає задоволенню, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року - скасуванню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 224, 242-244, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 580/9295/24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду в сумі 605,60 (шістсот п`ять гривень та шістдесят копійок) грн та витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень та нуль копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 лютого 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua