Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №320/10760/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/10760/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сас Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Говоруна О.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом Приватно-орендної агрофірми «Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватно-орендна агрофірма «Україна» звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0054122406 від 14.02.2025, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів за штрафними (фінансовими) санкціями, пені з військового збору на суму 173 889,49 грн;

- № 0054152406 від 14.02.2025, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів за штрафними (фінансовими) санкціями, пені з податку на доходи фізичних осіб на суму 2 151 394,37 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.02.2025 №0054122406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору на суму 173 889,49 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.02.2025 №0054152406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на суму 2 151 394,37 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

У подальшому, представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року заяву представника Приватно-орендної агрофірми «Україна» - адвоката Бордаченка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/10760/25 - задоволено.

Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто на користь Приватно-орендної агрофірми «Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що справа №320/10760/25 не є складною, містить один епізод правовідносин, що підлягали дослідженню та правовому аналізу, вказано мінімальний обсяг законодавства в позовній заяві, що регулює правовідносини, що склалися.

На думку скаржника, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним що до іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що розгляд справи судом здійснювався у загальному позовному провадженні, що спростовує твердження відповідача про те, що справа нібито не є складною, врахувати кількість судових засідань, кількість та обсяг поданих сторонами доказів, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів у справі, судовим представництвом Позивача під час вирішення спору, тощо.

Оскільки заявлені позивачем 20 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката є цілком співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача, що повністю узгоджується із ст. 134 КАС України, тому додаткове рішення є законним та обгрунтованим.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Приймаючи додаткове рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу та задовольняючи заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є розумним з огляду на співмірність з критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог частини першої та третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин четвертої-п`ятої вказаної статті для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 частини першої ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз вимог статті 134 КАС України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Як свідчать матеріали справи, що 16.04.2018 між адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» та Приватно-орендною агрофірмою «Україна» укладено Договір № 4-АБ про надання правової (правничої) допомоги.

Додатковою угодою від 02.04.2021 продовжено строк дії Договору на 5 (п`ять) років.

Згідно з пунктом 5.1 вказаного Договору розмір винагороди адвоката визначається у відповідному завданні (дорученні) клієнта, погодженому сторонами.

У відповідності до завдання (доручення) № 27 від 24.02.2025 адвокат за цим завданням (дорученням) зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу, а саме: ініціювати та супроводжувати судову справу за позовом клієнта до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування його податкового повідомлення-рішення від 14.02.2025 №0054122406 та податкового повідомлення-рішення від 14.02.2025 №0054152406, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього завдання (пункт 1).

Пунктом 2 вказаного завдання визначено, що супроводження адвокатом судової справи включає в себе підготовку, підписання та подачу усіх необхідних процесуальних документів: скарг, позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, відзивів, відповідей на відзив, заперечень, заяв, клопотань, пояснень, інших процесуальних документів, збирання та подання доказів, ознайомлення з матеріалами справи, представництво інтересів Клієнта в судах, органах державної податкової служби, будь-яких юридичних особах, органах примусового виконання судових рішень та вчинення адвокатом усіх необхідних процесуальних дій у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також у суді, який виконавчого провадження, які на думку адвоката необхідні для правильного і успішного розгляду справи, з метою представництва інтересів клієнта як учасника справи чи сторони виконавчого провадження.

За надання правничої допомоги в суді першої інстанції, у тому числі за підготовку та подачу позовної заяви, гонорар адвоката становить 20 000 грн 00 коп. без ПДВ, який клієнт оплачує адвокату протягом трьох днів з дати підписання сторонами цього завдання (доручення) (пункт 3 Завдання).

Згідно акту про часткове виконання завдання (доручення) № 27/1 від 23.07.2025 підтверджується, що Приватно-орендна агрофірма «Україна» сплатила адвокатському бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. без ПДВ на підставі рахунку №328 від 26.02.2025 за надання правничої допомоги Клієнту за завданням (дорученням) №27.

Вказані обставини підтверджуються заключною випискою за період з 27.02.2025 по 27.02.2025.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат адвокатом надано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги Приватно-орендної агрофірми «Україна», згідно зі завданням №27 від 24.02.2025 до договору №4-АБ від 16.04.2018 по справі №320/10760/25 у Київському окружному адміністративному суді (за період із 24.02.2025 по 24.07.2025) із зазначенням часу, затраченого на надання відповідних послуг (виконання робіт), у відповідності до якого здійснено наступний зміст робіт (наданих послуг):

1) правовий аналіз матеріалів перевірки Головного управління ДПС у Київській області, податкових повідомлень-рішень від 14.02.2025 та наданих ПОА «Україна» первинних документів підприємства. Підготовка і подача до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви ПОА «Україна» з додатками до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2025 - 10 годин.

2) правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву по справі №320/10760/25, заяви відповідача про виклик свідка. Підготовка і подача відповіді позивача на відзив до Київського окружного адміністративного суду по справі №320/10760/25 - 3 години.

3) підготовка і подача клопотання позивача про долучення нових доказів до Київського окружного адміністративного суду по справі №320/10760/25 - 0,75 години.

4) представництво інтересів позивача у підготовчому судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи №320/10760/25 - 0,5 години.

5) правовий аналіз клопотання відповідача про долучення додаткових доказів від 29.04.2025 року по справі №320/10760/25 та наданих відповідачем доказів - 3 години.

6) представництво інтересів позивача у підготовчому судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи №320/10760/25 - 0,5 години.

7) правовий аналіз клопотання відповідача від 05.05.2025 року по справі №320/10760/25 та наданих відповідачем доказів і розрахунків. Підготовка і подача відповіді позивача, як результат правового аналізу зазначених наданих відповідачем доказів та розрахунків, надання власних контр-розрахунків позивача - 12 годин.

8) представництво інтересів позивача у підготовчому судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи №320/10760/25 - 0,5 години.

9) представництво інтересів позивача у судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи №320/10760/25 по суті - 1 год.

10) правовий аналіз додаткових пояснень відповідача від 16.06.2025 року по справі №320/10760/25 - 0,25 години.

11) представництво інтересів позивача у судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи №320/10760/25 по суті - 0,5 години.

12) представництво інтересів позивача у судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді під час проголошення судом рішення (короткого) по справі №320/10760/25 - 0,25 години.

13) підготовка заяви позивача про стягнення судових витрат по справі №320/10760/25 з додатками - 3 години.

Загальний розмір витраченого часу становить 35 годин 25 хвилин.

У той же час, колегія суддів зауважує, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18.

У той же час, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 частини першої ст.1 Закону №5076-VI).

При цьому, відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, на переконання суду, ретельне дослідження обсягу витрат на правничу допомогу є обов`язком суду, виконання якого є запобіжником штучного збільшення недобросовісними учасниками процесу вартості судових витрат шляхом необґрунтованого включення до їх обсягу робіт (послуг), які фактично не виконувалися (не надавалися), або охоплюються іншими роботами (послугами), або не пов`язані критерієм «неминучості» з розглядом справи тощо.

Отже, оцінка обсягу та складових наданих представником послуг та їх відношення до розгляду справи (у тому числі через критерій «неминучості») має передувати оцінці розміру таких послуг на предмет їх співмірності зі складністю справи, витраченим часом, ціною позову тощо.

До того ж, колегія суддів враховує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі №873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, слід зауважити, що позивач та його представник визначили вартість послуг щодо ініціювання та супроводу судової справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення №0054122406 від 14.02.2025 та №0054152406 від 14.02.2025 у фіксованому розмірі (20 000 грн 00 коп.), який не залежить від фактичного обсягу підготовлених процесуальних документів, кількості та тривалості судових засідань.

Відповідно, Верховний Суд у справі № 910/13078/23, приймаючи додаткову постанову від 26.02.2025 вказав, що якщо сторони погодили гонорар за послуги адвоката у фіксованому розмірі, надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги є необов`язковим.

У свою чергу, відповідач подав заяву, в якій заперечив проти задоволення заяви позивача та вказав на неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу, оскільки дана справа не є складною, містить один епізод правовідносин, що підлягали дослідженню та правовому аналізу, вказано мінімальний обсяг законодавства в позовній заяві, що регулює правовідносини, що склалися.

Як наслідок, на думку контролюючого органу, заявлені позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат».

У той же час, позивачем подано усі документи, необхідні для підтвердження витрат на правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про продовження строку його дії, завдання (доручення) на представництво інтересів позивача у справі, акт про часткове виконання завдання (доручення), банківський рахунок про оплату правничої допомоги).

Враховуючи, що спірними у справі рішеннями збільшено розмір податкового зобов`язання позивача на 173 889 грн 49 коп. (відповідно до податкового повідомлення-рішення №0054122406 від 14.02.2025) та на 2 151 394 грн 37 коп. (відповідно до податкового повідомлення-рішення №0054152406 від 14.02.2025), тому дана справа не належить до справ незначної складності за критерієм, встановленим частиною шостою статті 12 КАС України.

Складність роботи представника позивача підтверджується тим, що для доведення хибності висновків податкового органу він надав власний розрахунок нарахованих та сплачених позивачем сум податків, та витратив 35,25 год на надання правничої допомоги позивачу у рамках представництва під час розгляду справи №320/10760/25 в суді першої інстанції.

Обсяг наданих послуг (виконаних робіт) охоплює правовий аналіз матеріалів податкової перевірки, податкових повідомлень-рішень та первинних документів підприємства (позивача); підготовку і подачу до суду позовної заяви; правовий аналіз відзиву; підготовку і подачу відповіді на відзив та клопотання про долучення нових доказів; представництво інтересів позивача у підготовчих судових засіданнях; правовий аналіз клопотань, додаткових пояснень відповідача та наданих відповідачем доказів; підготовку і подачу додаткових пояснень з наданням власних розрахунків; представництво інтересів позивача у судових засіданнях; підготовку заяви про стягнення судових витрат.

Більшо того, враховуючи, що ціна позову становить 2 325 282 грн 86 коп., а заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу становить менше 1% ціни позову, тому заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є розумним з огляду на співмірність з критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України.

При цьому, судом першої інстанції вірно відзначено, що відповідач не навів власного розрахунку розміру витрат на правничу допомогу, який він вважає співмірним у цій справі.

З огляду на вказане, оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, враховуючи, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 20000 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, що відповідає критерію реальності таких витрат, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

О.В. Говорун