Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №363/4927/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 363/4927/25 Суддя (судді) першої інстанції: Котляров І.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 793 від 08 травня 2025 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив:

скасувати постанову № 793 від 08.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

закрити справу про адміністративне правопорушення;

визнати рішення та дії відповідача такими, що перевищують надані йому повноваження;

визнати дії посадової особи, начальника до ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 щодо складання та винесення постанови про адміністративне правопорушення, без участі позивача та за відсутності фактичних підстав - протиправними;

зобов`язати відповідача усунути наслідки протиправного притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі шляхом повідомлення відповідних органів про скасування постанови та припинення розшуку позивача;

застосувати забезпечувальні заходи: призупини виконавче провадження № НОМЕР_4 від 01.08.2025, відкрите на підставі постанови № 793 до прийняття рішення судом;

відшкодувати моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, у розмірі 51 000 грн;

повідомити відповідний орган військового управління (або Міністерство оборони України) про факти встановлених судом порушень з боку відповідача та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.10.2025 позовні вимоги задоволено частково:

постанову №793 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень - скасовано;

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрито.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення. Також, позивач вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим у частині мотивів скасування постанови, оскільки таке не враховує фактичні обставини справи, надані докази.

Позивач звертає увагу, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не застосував захід забезпечення позову, передбачений ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України та не зупинив виконавче провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови відповідача.

Позивач вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив та оцінив його мотиви, відтак дійшов помилкового висновку, що неприбуття до відповідача було зумовлено неотриманням повістки. Водночас, позивач наголошує, що спірне повідомлення відбулось за неналежною адресою.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки, що виклик позивача до відповідача був на 20.03.2025, тоді як конверт із повісткою був повернутий поштовим відділенням 21.03.2025. Вказане виключає належне повідомлення про обов`язок з`явитись до відповідача.

Також, позивач вважає, що суд першої інстанції проігнорував істотну обставину, зокрема, відсутність посвідчення опису вкладення відправлення відповідача, що на його думку ставить під сумнів наявність у такому відправленні саме повістки.

Позивач не погоджується з тезою оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо його зареєстрованого місця проживання, так як таке не співпадає з фактичним місцем проживання та отримання кореспонденції, про що неодноразового зазначено позивачем суду та відповідачу.

Позивач вважає, що суд першої інстанції формально визнав наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, проігнорувавши відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а також порушення, допущені відповідачем під час дотримання процесуальної процедури притягнення до відповідальності.

Також, позивач вважає, що суд першої інстанції фактично переклав на нього відповідальність за відсутність у законодавстві встановленої процедури вручення повісток громадянам України, які перебувають за межами території держави.

Позивач вважає, що суд першої інстанції не врахував документи щодо вибуття з України, щодо підтвердження вчасного оновлення даних у відповідача. На думку позивача, вказані документи підтверджують бездіяльність відповідача та посадових осіб Міністерства оборони України.

Позивач звертає увагу, що норма Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1487 щодо перебування на військовому обліку за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах виключена 16.05.2024 та втратила чинність 18.05.2024.

Позивач наголошує на неможливості врахування копії повідомлення про розгляд адміністративного правопорушення достовірним та належним доказом через наявність помилки в даті народження, хоча суд першої інстанції покликався на такий доказ.

Також, позивач вважає безпідставним не врахування судом першої інстанції доказів спричинення відповідачем моральної шкоди.

Також, в апеляційній скарзі наведено обґрунтування позивних вимог, яке аналогічне до викладеного в позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Відповідач вважає, що ним дотримана процедура направлення повістки позивачу та його оповіщення, що стало наслідком складання на нього постанови про накладення адміністративного стягнення та притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Відповідач вважає, що позивач ігнорує та не отримує жодних повідомлень від відповідача, що свідчить ро невиконання військовозобов`язаним своїх обов`язків.

Також, позивач подав до суду апеляційної інстанції відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином України ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Вишгородським РВ Управління ДМС України в Київській області 17.09.2014.

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ № 1081885 від 19.07.2023 позивачу встановлена третя група інвалідності за наслідком первинного огляду інваліда за загальним захворюванням з ураженням ОРА. Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2024, дата чергового переогляду - 01.07.2024.

Позивач має Дозвіл на тимчасове проживання у французькій Республіці з 17.06.2021 по 17.06.2031 як особа, яка отримує тимчасовий прихисток. В`їзд до Франції 09.09.2023. Має право тимчасово продовжити перебування у Франції до 25.09.2025. Адреса: АДРЕСА_3.

14.07.2024 позивач звернувся до відповідача засобами електронної пошти та зазначив, що 12.06.2024 отримав телефонний дзвінок від старшого лейтенанта ОСОБА_5 , який 17.06.2024 запросив його на 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просив направити його заяву з додатками (електронний військово-обліковий документ, заява на відстрочку, лист Міністерства соціальної політики України, Довідка про перетин кордону) до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4. Також, позивач вказав, що його електронна пошта, номер телефону та місце реєстрації залишилось незмінним. Просив повідомити про рішення розгляду заяви на електронну пошту з паперовим підтвердженням за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

Згідно роздруківки з ІНФОРМАЦІЯ_8, сформованого 14.07.2024, позивач є придатним згідно ВЛК 20.09.2022, військовозобов`язаним в званні молодший лейтенант, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_3 Дата уточнення даних: 27.06.2024.

Згідно роздруківки з ІНФОРМАЦІЯ_8 (розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів), сформованого 15.07.2025, позивач є придатним згідно протоколу ВЛК № 138 від 20.09.2022, військовозобов`язаним в званні молодший лейтенант, що перебуває з 12.10.2022 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_3 Дата уточнення даних: 27.06.2024. Також, зазначено дані паспорту громадянина України, закордонного паспорту та пенсійного посвідчення, відомості про освіту.

30.08.2024 позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Д.В. та просив:

витребувати пояснення від Міністра оборони України за яких обстав було порушено його права;

посприяти притягненню до відповідальності посадових осіб Міністерства оборони України відповідальних за це непорозуміння;

витребувати відповідь на лист від 14.07.2024;

зобов`язати комісію, утворену про ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянути заяву про надання відстрочки від 14.07.2024.

Листом від 17.10.2024 № 1/1/4/9630 відповідач надав відповідь на заяву позивача від 30.08.2024 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Д.В. Відповідач зазначив, що 14.07.2024 не отримував заяви ОСОБА_1 на електронну пошту. Також, зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіцер запасу, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , військову присягу склав 16.08.2014, 20.09.2022 визнаний придатним до військової служби, 19.07.2023 оформив Довідку до акта огляду МСЕК серія АВ № 108188 як особа з інвалідністю ІІІ групи строком до 01.08.2024, 07.09.2023 вибув з території України, з 01.11.2023 звільнений з посади головного спеціаліста відділу організації закупівель управління логістики Головного сервісного центру МВС, станом на 16.10.2024 перебуває в розшуку як порушник правил військового обліку. Відповідач вказав, що 2022-2024 його працівники телефонували позивачу щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення звірки персональних даних з обліковими даними, для повідомлення про зміну персональних даних. Проте, з 20.09.2022 по 16.10.2024 позивач не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачем наголошено, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку про зміну персональних даних.

07.03.2025 відповідачем складена Повістка № 2873199, на виконання якої позивач мав з`явитись до відповідача 20.03.2025 о 09:00 для уточнення даних.

За доказами, які надає відповідач, рекомендованим поштовим відправленням № 0610237524473 вказана повістка 07.03.2025 направлена позивачу на адресу: АДРЕСА_1 . Згідно Довідки про причини повернення поштове відправлення повертається 21.03.2025 з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

21.04.2025 начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_6 сформовано Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача 08.05.2025 о 10 год.

08.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та прийнято постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 25 500 грн. Посадовою особою відповідача установлено, що позивач, будучи військовозобов`язаним під час дії особливого періоду та проведення мобілізації, 20.03.2025 не з`явився за викликом повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.

Як вбачається з листа Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 24.06.2025 № 19/Д-13936/15428, позивач 07.09.2023 перетнув пункт пропуску Дякове за закордонним паспортом НОМЕР_3 .

17.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання постанови № 793 від 08.05.2025.

01.08.2025 старший державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тимченко К.І. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання постанови № 793, виданої 08.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо стягнення 51 000 грн.

Також, 01.08.2025 старший державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тимченко К.І. винесла у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 постанов: про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору.

12.08.2025 АТ «УКРПОШТА» листом № 1.14.002.001.-30527-25 надало відповідь на запит позивача, де серед іншого зазначило, що інформація стосовно поштового відправлення № 0730100033850 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня, надати інформацію немає можливості.

13.08.2025 Головне управління Національної поліції в Київській області листом № 178194-2025 надало інформацію на звернення позивача від 08.08.2025 та повідомило, що згідно з даними бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 у державному розшуку станом на 12.08.2025 не перебуває. За даними системи «Інформаційний портал Національної поліції» наявне електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Електронне звернення від 07.01.2025 Е1037628 (власником та розпорядником є Міністерство оборони України), зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи «Інформаційний портал Національної поліції» ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2025 № 710.

17.11.2025 Головне управління Національної поліції в Київській області листом № 261033-2025 надало інформацію на звернення позивача від 14.11.2025 та повідомило, що згідно з даними бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 у державному розшуку станом на 14.11.2025 не перебуває. За даними системи «Інформаційний портал Національної поліції» наявне електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Електронне звернення від 07.01.2025 Е1037628, зареєстровано Вишгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 08.01.2025 за № 710. До інформаційного ресурсу 08.11.2025 внесено відомості про відсутність необхідності доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4. Наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення № Е3875320 від 08.11.2025 зареєстровано Вишгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 10.11.2025 за № 27538.

Не погоджуючись з правомірністю притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних доказів, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до висновку, що до суду позивач не надав доказів настання втрат майнового чи немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ у зв`язку з діями відповідача, які у розумінні ст. 23 Цивільного Кодексу України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Щодо інших позовних вимог, а саме: зобов`язання відповідача усунути наслідки протиправного притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі шляхом повідомлення відповідних органів про скасування постанови та припинення розшуку позивача; повідомлення відповідних органів військового управління (або Міністерство оборони України) про факти встановлених судом порушень з боку відповідача та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вирішення питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в їх задоволені слід відмовити, оскільки вони не належать до повноважень суду.

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до насупного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 235 КпАП України ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин 1-3, 5, 7 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4).

За визначенням, що міститься у абз. 5 ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

На виконання абз. 8 ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

За приписами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_4), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частини 1, 2-5 ст. 33 Закону № 2232-XII визначають, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону № 2232-XII на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

Частина 2 ст. 36 Закону № 2232-XII встановлює, що особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XIІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XIІ).

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 3543-XIІ оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до ІНФОРМАЦІЯ_4, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.

Керуючись абзацами 1 та 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XIІ громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзаців 8 та 9, 11-14 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XIІ у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування ІНФОРМАЦІЯ_4, що видав повістку;

3) мета виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_4 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка № 2873199 (том 1, а с. 165) повністю відповідає вказаним вище законодавчим приписам.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, ІНФОРМАЦІЯ_4, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 14-15-1 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

За умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів":

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_4, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

У разі звернення призовника, військовозобов`язаного або резервіста до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.

У разі коли відомості про призовника, військовозобов`язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлюються Міноборони.

Відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією (заявою), поданою в електронній формі з використанням засобів Порталу Дія, не включаються органом реєстрації до повідомлення, передбаченого додатком 18.

До запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_4, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

На виконання абз. 1 п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Пункти 52 та 53 52 Порядку № 1487 встановлюють, що закордонні дипломатичні установи України:

інформують призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на постійному або тимчасовому консульському обліку;

під час особливого періоду інформують військовозобов`язаних та резервістів, які не мають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та сприяють їх поверненню в Україну;

повідомляють про взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідним районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_4, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем перебування їх на військовому обліку за списком (додаток 15) засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (до впровадження такої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів повідомлення здійснюється у семиденний строк з дати взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього на офіційну адресу електронної пошти органу ведення військового обліку, яка розміщена на його офіційному веб-сайті).

Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) ІНФОРМАЦІЯ_4, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.

Порядок взяття на військовий облік працівників системи органів дипломатичної служби України визначається Генеральним штабом Збройних Сил за погодженням із МЗС.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

За приписами п. 54 Порядку № 1487 органи реєстрації:

здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 16);

надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про декларування/реєстрацію (зняття із задекларованого/зареєстрованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 17);

повідомляють про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) призовників, військовозобов`язаних та резервістів на запити районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 18);

здійснюють декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією (заявою), поданою в електронній формі з використанням засобів Порталу Дія, без пред`явлення ними військово-облікових документів лише за наявності у призовників, військовозобов`язаних та резервістів окремого номера запису та актуальної інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відомості з реєстрів територіальних громад щодо декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів отримуються Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів із відомчої інформаційної системи ДМС у порядку електронної інформаційної взаємодії.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами у справі, задеклароване/зареєстроване місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ) у спірний період не змінювалось, позивач не вставав на постійний або тимчасовий консульський облік у Франції.

Керуючись абзацами 1-3, 5, 14 п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_4:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів).

Додаток 2 Порядку № 1487 містить Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила).

На виконання абз. 2 пп. 1 та пп. 2 п. 1 Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_4, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_4, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами абзаців 5-9 пп. 10-1 п. 1 Правил, громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов`язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 "Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів:

прибуття особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4;

шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ІНФОРМАЦІЯ_4, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.

Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв`язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному ІНФОРМАЦІЯ_4, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів зняття позивача з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3 Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

На виконання абзаців 7, 8, 16 п. 15 Порядку № 560 керівники районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних:

організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);

здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 і поліцейські.

Оповіщення резервістів та військовозобов`язаних може здійснюватися представниками районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 окремо від груп оповіщення.

Пункти 21, 23, 24 Порядку № 560 встановлюють, що за викликом районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_4), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_4 (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_4);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пункти 28-30-3 Порядку № 560 встановлюють, що виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

найменування районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

мета виклику до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

місце, день і час явки за викликом;

найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

реєстраційний номер повістки;

роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Для оповіщення військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Абзац 4 п. 36 Порядку № 560 встановлює, що за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто або засобами зв`язку.

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_4 під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_4 іншої адреси місця проживання.

Отже, Порядок № 560 розрізняє адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання, зазначеного у відповідному документі військовозобов`язаного та адресу місця проживання військовозобов`язаного. Як встановлено вище, адресою задекларованого (зареєстрованого) місця проживання позивача є АДРЕСА_1 . Матеріалами справи підтверджено, що відповідач формував повістку № 2873199 на вказану адресу. В той же час, уточнюючи свої облікові дані за допомогою ІНФОРМАЦІЯ_8 27.06.2024, позивач зазначив адресу проживання: АДРЕСА_2 . Дійсно, відповідач направив повістку позивачу на адресу зареєстрованого місця проживання та поштове відправлення не було доставлено з причин відсутності особи за такою адресою, однак, відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку № 560, таке оповіщення не можна вважати належним, так як позивач, уточнюючи облікові дані, повідомив відповідачу 27.06.2024 іншу адресу місця проживання.

В силу вимог ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

За приписами ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відтак, проаналізувавши обставини справи та вказані вище норми, колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, так як позивач був неналежним чином повідомлений про виклик до відповідача для уточнення облікових даних.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про скасування спірної постанови та закриття справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, втім керувався невірними мотивами.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливають на висновки суду про скасування спірної постанови та закриття справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві, серед іншого, просив: застосувати забезпечувальні заходи та призупини виконавче провадження № НОМЕР_4 від 01.08.2025, відкрите на підставі постанови № 793 до прийняття рішення судом.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане питання суд першої інстанції не вирішив.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що не вирішення судом першої інстанції питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, у спірному випадку не призвело до невірного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У спірному випадку, суд першої інстанції дійсно допустив порушення норм процесуального права, не розглянувши заяву про забезпечення позову, втім таке порушення не є однією з обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, які передбачені ч. 3 ст. 317 КАС України.

Колегія суддів зазначає наступне щодо позовних вимог про:

визнання рішення та дії відповідача такими, що перевищують надані йому повноваження;

визнання дії посадової особи, начальника до ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 щодо складання та винесення постанови про адміністративне правопорушення, без участі позивача та за відсутності фактичних підстав - протиправними;

зобов`язання відповідача усунути наслідки протиправного притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі шляхом повідомлення відповідних органів про скасування постанови та припинення розшуку позивача;

повідомлення відповідного органу військового управління (або Міністерство оборони України) про факти встановлених судом порушень з боку відповідача та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Дана справи є справою про притягнення до адміністративної відповідальності.

На виконання ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наслідком розгляду даної справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи приписи ст. 286 КАС України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані вище позовні вимоги не належать до повноважень адміністративного суду під час розгляду даної категорії справ.

Окрім того, відповідно до ст. 296 КпАП України скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.

Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 51 000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням, бездіяльністю або рішеннями заподіювача - суб`єкта владних повноважень, та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, при заявленні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачем має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Аналогічна правова позиція викладена судом касаційної інстанції, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 в адміністративній справі № 804/2252/14, від 28.11.2018 в адміністративній справі № 281/550/15-а, від 21.11.2018 в адміністративній справі № 826/19928/16 та від 30.01.2018 в адміністративній справі № 813/5138/13-а.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Водночас, докази, які б належно підтверджували доводи позивача про заподіяння моральної шкоди в матеріалах справи - відсутні.

Відтак, колегія суддів погоджується з мотивами та відмовою суду першої інстанції у задоволенні даної позовної вимоги.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 793 від 08 травня 2025 року - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року - змінити у мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко