Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №620/8298/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8298/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис № 12 від 08.07.2025, винесений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивача та, як наслідок, прийняття протиправного припису.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що скаржниця - фізична особа ОСОБА_1 передавала покази лічильника гарячого водопостачання 27.01.2021 у розмірі 1 м.куб., після чого жодних дій які свідчили про її бажання укласти договір (надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги) не вчиняла, а тому відповідний договір є неукладеним.

На думку скаржника, приписом не конкретизовано, які саме дії необхідно виконати позивачу на його виконання, а саме відновити гаряче водопостачання чи інші дії; переглянути розмір плати за абонентське обслуговування, що вказує про його протиправність.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем звернуто увагу на те, що припис від 08.07.2025 №12 містить всю необхідну інформацію та заходи для його виконання, що повністю відповідає вимогам законодавства.

При цьому, враховуючи, що у приписі наявне посилання на Акт перевірки від 07.07.2025 №034, у якому детально викладено суть виявлених порушень із зазначенням конкретних пунктів нормативно-правових актів, тому у КП «Прилукитепловодопостачання» була наявна вся необхідна інформація для розуміння, які саме порушення потрібно усунути та яким чином, що свідчить про законність спірного рішення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, за зверненням громадянки ОСОБА_1 від 10.06.2022 № М-207 та за погодженням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17.06.2025 вих. №15.1.2-6/15063 на підставі наказу від 23.06.2025 №218-п «Про проведення позапланової перевірки» Управлінням проведено позапланову перевірку Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якого складено акт від 07.07.2025 № акт № 034.

У вказаному акті перевірки встановлені порушення пункту 7, 9, 40, 43 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» (далі - Договору), зокрема щодо припинення з листопада 2024 року постачання заявнику гарячої води та стягнення абонентської плати за користування гарячою водою.

На підставі висновків акту перевірки 08.07.2025 Головним управлінням видано припис №12, яким КП «Прилукитепловодопостачання» зобов`язано усунути порушення вимог законодавства.

Не погоджуючись з приписом відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач правомірно встановив порушення КП «Прилукитепловодопостачання» пункту 7, 9, 40, 43 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», зокрема щодо припинення з листопада 2024 року постачання заявнику гарячої води та стягнення абонентської плати за користування гарячою водою, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Так, у силу вимог частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Тобто, чинним законодавством визначено виключні підстави, за наявності яких може проводитись позаплановий захід.

Згідно частин першої та другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини третьої та п`ятої статті 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За правилами частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, посадова особа органу державного нагляду (контролю) має право надавати суб`єкту господарювання припис щодо усунення порушень вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає, зокрема, послугу з постачання гарячої води на підставі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» (далі - Договору).

Вказаний Договір є публічним договором приєднання, що укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу.

Згідно з п.7, 8, 9 Договору виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску.

Надання послуги здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

Крім того, виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (підпункт 1 пункту 43 Договору).

Відповідно до підпункту 1 пункту 40 Договору, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору.

за зверненням громадянки ОСОБА_1 від 10.06.2022 № М-207 та за погодженням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17.06.2025 вих. №15.1.2-6/15063 на підставі наказу від 23.06.2025 №218-п «Про проведення позапланової перевірки» Управлінням проведено позапланову перевірку Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якого складено акт від 07.07.2025 № акт № 034.

У вказаному акті перевірки встановлені порушення пункту 7, 9, 40, 43 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» (далі - Договору), зокрема щодо припинення з листопада 2024 року постачання заявнику гарячої води та стягнення абонентської плати за користування гарячою водою.

На підставі висновків акту перевірки 08.07.2025 Головним управлінням видано припис №12, яким КП «Прилукитепловодопостачання» зобов`язано усунути порушення вимог законодавства з огляду на порушення вимог п.7, 9, 43 Типового індивідуального Договору про надання послуги з постачання гарячої води.

Щодо структури ціни на плату за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, в яку було включено прибуток, слід зазначити наступне.

Приписами п.1 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - також Закон № 2189-VIII) визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

До повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, визначення та встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальним договором або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (п.6 частини першої статті 4 Закону № 2189-VIII).

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» (далі -також Постанова № 808) визначено, що плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Таким чином, зазначеними нормами чинного законодавства чітко передбачено перелік витрат, що включається до складу плати за абонентське обслуговування.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що ні в Законі №2189- VIII, ні в Постанові №808 не передбачено, що до ціни плати за абонентське обслуговування має бути включений прибуток.

Зазначене спростовує посилання скаржника на те, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено чіткого переліку складових плати за абонентське обслуговування та прямої заборони та включення до її складу прибутку є помилковим та суперечить нормам чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що плата за абонентське обслуговування не є комунальною послугою у розумінні п.2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, а є окремим платежем, який сплачується у чітко визначених Законом випадках, а тому не затверджується органом місцевого самоврядування.

У свою чергу, до повноважень органів місцевого самоврядування належать затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги відповідно до п.4 частини першої статті 4 Закону № 2189-VIII.

Її розмір визначається виконавцем послуги (в даному випадку КП «Прилукитепловодопостачання») на підставі фактичних витрат, пов`язаних з обслуговуванням абонентів, і затверджується внутрішнім наказом підприємства.

Таким чином, Постанова № 808 не встановлює загальні тарифи на комунальні послуги, такі як тепло, вода, газ тощо, а регулює лише абонентську плату відповідно до планованих витрат виконавця послуг, які не можуть мати прибуток, тому посилання позивача на Закон України «Про ціни і ціноутворення» в даному випадку є помилковим.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу від 23.12.2021 №184 «Про затвердження плати за абонентське обслуговування по послугах з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», КП «Прилукитепловодопостачання» було встановлено плату за абонентське обслуговування для споживачів, які проживають (розміщуються) в багатоквартирних будинках за послугу з постачання: теплової енергії у розмірі - 18,40 грн (з ПДВ) в місяць; гарячої води у розмірі - 10,35 грн (з ПДВ) в місяць.

У відповідності до наказу від 23.03.2022 № 60 «Про встановлення плати абонентського обслуговування при наданні послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» позивачем було встановлено плату за абонентське обслуговування для споживачів, які проживають (розміщуються) в багатоквартирних будинках за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі - 11,90 грн на місяць з одного абонента.

Наказом від 28.10.2024 № 139 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання гарячої води і плати за абонентське обслуговування» КП «Прилукитепловодопостачання» встановлено плату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії для споживачів, які проживають (розміщуються) в багатоквартирних будинках у розмірі - 38,34 грн (з ПДВ) на місяць з одного споживача.

Надалі, наказом від 30.12.2024 № 168 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та плати за абонентське обслуговування» КП «Прилукитепловодопостачання» було встановлено тариф на послугу: з централізованого водопостачання та водовідведення на рівні 22, 22 грн/куб.м без ПДВ (26,66 грн/куб.м з ПДВ); з централізованого водовідведення на рівні 37,90 грн/куб.м без ПДВ (45,48 грн/куб.м з ПДВ).

Одночасно, вказаним наказом було встановлено плату за абонентське обслуговування по послузі: з централізованого водопостачання у розмірі - 14,24 грн/міс з одного абонента; з централізованого водовідведення у розмірі - 14,24 грн/міс з одного абонента.

Разом з тим, не зважаючи на вказані тарифи, скаржниці - ОСОБА_1 було при визначенні розміру плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії та гарячої води у сумі 38,34 грн, з централізованого водопостачання - 26,66 грн та з централізованого водовідведення у розмірі - 45,48 грн було включено прибуток, що не передбачено вимогами чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що згідно пункту 6 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що при розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії та гарячої води, з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Прилукитепловодопостачання» до витрат було включено прибуток та надано недостовірну інформацію щодо ціни (тарифу) за абонентське обслуговування, чим порушено п.6 частини першої статті 15, п.7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладені, відповідач правомірно встановив порушення КП «Прилукитепловодопостачання» пункту 7, 9, 40, 43 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», зокрема щодо припинення з листопада 2024 року постачання заявнику гарячої води та стягнення абонентської плати за користування гарячою водою.

Доводи скаржника про те, що вимоги відповідача визначені в приписі № 12 від 08.07.2025 не конкретизовані та чітко не сформульовані колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи, що останній містить посилання на Акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 07.07.2025 року №034, в якому розкрита суть вчинених порушень.

При цьому, посилання на дефектність Акту перевірки, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного припису, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки самі по собі порушення порядку оформлення результатів перевірки не можуть бути підставою для скасування припису, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу.

При цьому, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні суб`єктами господарювання у сфері державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, та такий Акт проведення перевірки не є предметом оскарження у межах даної справи.

До того ж, Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Таким чином, висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

У силу вимог пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко