Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №280/11563/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/11563/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року в адміністративній справі №280/11563/24 (головуючий суддя першої інстанції – Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 05.03.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на підставі довідок Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ПСУ МУзПВП МЮУ) № 3/2355, № 3/2356, № 3/2357, № 3/2358 від 11.09.2024;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з:

- 05.03.2019 року на підставі довідки № 3/2355 на суму 15 570,47 грн;

- 01.01.2020 року на підставі довідки № 3/2356 на суму 18 876,44 грн;

- 01.01.2021 року на підставі довідки № 3/2357 на суму 21 204,74 грн;

- 01.01.2022 року на підставі довідки № 3/2358 на суму 24 371,39 грн;

- стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір по справі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на підставі довідок Південно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/2355, № 3/2356, № 3/2357, № 3/2358 від 11.09.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області:

- перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 на підставі довідки № 3/2355 від 11.09.2024 (15 570,47 грн), з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, передбачених статтями 43, 63 Закону № 2262-XII, статтею 9 Закону № 2011-XII, Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

- перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2020 на підставі довідки № 3/2356 від 11.09.2024 (18 876,44 грн), з урахуванням зазначених складових.

- перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2021 на підставі довідки № 3/2357 від 11.09.2024 (21 204,74 грн), з урахуванням зазначених складових.

- перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2022 на підставі довідки № 3/2358 від 11.09.2024 (24 371,39 грн), з урахуванням зазначених складових.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що відсутні підстави для перерахунку, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення посадових окладів за Постановою № 704, не змінювався після 2018 року (1 762 грн у 2018 році, 2102 грн у 2020 - 2022 роках для спеціальних категорій). Посилається на неможливість врахування додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій), які не виплачуються діючим військовослужбовцям, відповідно до пункту 5 Порядку № 45.

Вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду, оскільки пенсія є періодичною виплатою, і позивач мав знати про порушення свого права щомісяця.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII. У вересні 2024 року позивач отримав від ПСУ МУзПВП МЮУ довідки про розмір грошового забезпечення:

- № 3/2355 від 11.09.2024 року (станом на 05.03.2019 року): 15 570,47 грн;

- № 3/2356 від 11.09.2024 року (станом на 01.01.2020 року): 18 876,44 грн;

- № 3/2357 від 11.09.2024 року (станом на 01.01.2021 року): 21 204,74 грн;

- № 3/2358 від 11.09.2024 року (станом на 01.01.2022 року): 24 371,39 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначених довідок. Листом від 10.10.2024 року № 17748-16774/П-02/8-0800/24 Головне управління ПФУ відмовило у перерахунку, посилаючись на відсутність змін до Постанови КМУ № 704 щодо збільшення посадових окладів та окладів за звання, а також на скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 без прийняття інших урядових рішень про порядок перерахунку.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, включаючи посадовий оклад, оклад за званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Частина 18 статті 43 передбачає невідкладний перерахунок пенсії у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення.

Стаття 63 Закону № 2262-XII встановлює, що перерахунок пенсій проводиться за додатковими документами, поданими пенсіонером, за минулий час, але не більше ніж за 12 місяців з дня подання документів, якщо інше не передбачено законом. Частина третя статті 51 (в редакції Закону № 614-VIII) уточнює, що за вини ПФУ перерахунок провадиться з дати виникнення права без обмеження строком.

Постанова КМУ № 704 від 30.08.2017 року (набрала чинності 01.03.2018 року) визначає структуру грошового забезпечення, включаючи посадовий оклад, оклад за званням, надбавки за вислугу, особливості служби, премії тощо. Пункт 4 Постанови № 704 (у первісній редакції, після скасування змін Постановою № 103 у справі № 826/6453/18) передбачає визначення окладів шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, на тарифний коефіцієнт.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року, визнано протиправними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Це рішення скасувало обмеження щодо врахування лише посадового окладу, окладу за звання та надбавки за вислугу при перерахунку пенсій, повернувши дію попередньої редакції Порядку № 45, яка передбачає врахування всіх видів грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі № 520/2098/19 зазначила, що за наявності судового рішення про визнання протиправними норм Постанови № 103 суди повинні застосовувати Закон № 2262-XII безпосередньо, включаючи всі складові грошового забезпечення, передбачені статтею 43, для перерахунку пенсій. Цей висновок є обов`язковим відповідно до статті 7 КАС України.

Позивач подав довідки, які підтверджують розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року (15 570,47 грн), 01.01.2020 року (18 876,44 грн), 01.01.2021 року (21 204,74 грн) та 01.01.2022 року (24 371,39 грн). Відповідач не надав доказів, що ці довідки не відповідають вимогам законодавства або що вказані види грошового забезпечення (надбавки, премії) не виплачувалися діючим військовослужбовцям на відповідні дати.

Аргумент відповідача про відсутність підстав для перерахунку через незміну прожиткового мінімуму є непереконливим, оскільки довідки відображають зростання загального розміру грошового забезпечення, що включає не лише оклади, а й надбавки та премії, які підлягають врахуванню відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII та Постанови № 704. Крім того, скасування пункту 6 Постанови № 103 (справа № 826/6453/18) відновило первісну редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка прив`язує оклади до прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, а не фіксованого значення 2018 року.

Відмова відповідача у перерахунку пенсії (лист від 10.10.2024 року) є протиправною, оскільки суперечить Закону № 2262-XII, Постанові № 704, судовій практиці та висновкам Великої Палати Верховного Суду. Відповідач був зобов`язаний провести перерахунок на підставі наданих довідок відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 3-1, затвердженого постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 року.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що довідки підтверджують зростання грошового забезпечення у 2019– 2022 роках, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 18 статті 43 Закону № 2262-XII. Закон № 614-VIII дозволяє перерахунок з дати виникнення права (05.03.2019 року, 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року) без обмеження строком, оскільки відмова у перерахунку сталася з вини ПФУ.

Щодо строку звернення до суду суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Позивач отримав довідки про розмір грошового забезпечення 11.09.2024, звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок, а після отримання відмови (лист від 10.10.2024) подав позов 12.12.2024 через систему «Електронний суд». Таким чином, шестимісячний строк не пропущено. Аргумент відповідача про періодичність пенсійних виплат не є переконливим, оскільки позивач дізнався про можливість перерахунку після отримання довідок у вересні 2024 року, що підтверджується їх датами. Крім того, частина третя статті 51 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 614-VIII) передбачає, що перерахунок пенсії, не проведений з вини ПФУ, здійснюється з дати виникнення права без обмеження строком.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в адміністративній справі №280/11563/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в адміністративній справі №280/11563/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко