Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №332/905/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/905/26

Провадження №: 1-кп/332/309/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026087030000003 від 19.01.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одруженого, який на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час без постійного місця проживання, раніше судимого:

-23.08.1978 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

-22.12.1980 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

-22.12.1981 Запорізьким обласним судом за ст. 187-1, ст. 43 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 11 місяців;

-07.03.1985 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 206 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років;

-16.04.1997 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився 09.10.1998 року з Кам`янської ВК Запорізької області (№ 101) за амністією від 24.07.1998;

-19.02.2003 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 142, ст. 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна. Звільнився 21.05.2007 з Оріхівської ВК Запорізької область (№ 88);

-17.12.2009 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 296, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців 18 днів;

-21.11.2014 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;

-09.06.2015 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 2 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21.11.2014 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Гуляйпільського районного суду від 21.11.2014, та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць. 12.08.2020 звільнено по відбуттю строку покарання;

-27.05.2024 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком З роки. Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 22.10.2024 звільнено від призначення покарання у зв`язку з усуненням караності діяння;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував по вул. Скворцова у м. Запоріжжі, де у нього виник протиправний умисел на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, а саме до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та до приміщення житлового будинку, який знаходиться за вказаною вище адресою, право приватної власності на які має ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (частка власності 1/1), на підставі договору дарування від 24.02.1996 № 2-488, та які перебувають у законному користуванні матері останньої, а саме у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, ОСОБА_3 , діючи умисно, усупереч волі власника та користувача, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, без перешкод відчинив металеву хвіртку огорожі, яка не була зачинена на запірний пристрій, після чого проник на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а у подальшому підійшов до вхідних дверей житлового будинку, який знаходиться на території домоволодіння за вищевказаною адресою, після чого, попередньо відчинивши їх за допомогою наявних у нього ключів, проник до приміщення зазначеного житла, де у подальшому вчинив дрібне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_6 долучено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, посилаючись на те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту також долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_7 , у якій обвинувачений зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Крім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. У зв`язку із чим просить розглядати обвинувальний акт в кримінальному провадженні № № 12026087030000003 від 19.01.2026 без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Ураховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також приймаючи до уваги його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, який надав свою згоду в присутності захисника, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обвинувачений ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорює, вважає, що органом дізнання вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнав у повному обсязі.

Судом встановлені обставини, які підтверджують встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, а саме вчинив незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.162 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Ураховуючи обставину, що пом`якшує та обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, особу винного, зокрема те, що обвинувачений є неодноразово судимий, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення кримінального проступку, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Речові докази, а саме: Мобільний телефон «Nokia», модель «X2-02», у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , зв`язка ключів у кількості 5 одиниць, з`єднаних між собою металевим кільцем сріблястого кольору, що передані на відповідальне зберігання власнику – потерпілій ОСОБА_5 залишити у володінні останньої.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1