Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №309/4176/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №309/4176/25

Суддя: Сідей Я. Я.

Справа № 309/4176/25

Провадження № 2/309/1583/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Посилається на те, що 03 вересня 2019 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатської області, за актовим записом № 181. Від шлюбу у них народилася четверо дітей – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Зазначає, те що діти ростуть та потребують значних витрати для забезпечення нормальних умов для фізичного та розумового розвитку. Відповідач ОСОБА_2 є людиною молодого віку, працездатний, має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей. У зв`язку з цим просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 3000 гривень щомісячно, до досягнення ними повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади.

За таких обставин, керуючись положеннями ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів та відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстрований Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатської області, за актовим записом № 181 (а.с.4).

Від даного шлюбу в сторін народилося четверо дітей – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-13).

Крім того, згідно акту обстеження фактичного місця проживання від 30 жовтня 2025 року вбачається, що діти сторін: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.14).

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3ст. 181СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Оскільки на теперішній час діти сторін постійно проживають разом з позивачкою, суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів від батька дітей, який повинен виконувати свій обов`язок щодо утримання дітей належним чином.

Відповідачем не надано відзиву на позов, як і не зазначено жодних обставин, які б свідчили про його матеріальний стан.

З урахуванням вищевказаного, даних, які могли б вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачу судом не встановлено.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дітей, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.

Суд визначає розмір аліментів у сумі по 3000 грн., щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84,180,181,182,183,184,191 Сімейного кодексу України, ст. ст.141,258,259,263,265,280,430, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 листопада 2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави – 1211,20 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua