Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №301/448/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/448/26

1-кп/301/160/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078100000019 від 12.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце народження: с. Приборжавське, Іршавського району, Закарпатської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2026 року близько 14 години 40 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 знаходячись в урочищі «Пінінківське» що між населеними пунктами с. Луково та с. Приборжавське, Хустського району, Закарпатської області, де в той час знаходився неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій спрямованих на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підійшов до неповнолітнього потерпілого спереду своїми обома руками схопив його в ділянку шиї, потрусив ним взад-вперед та стиснув неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 пальцями лівої руки в ділянку шиї справа, після чого продовжуючи свої протиправні дії тримаючи неповнолітнього потерпілого правою рукою за верхній одяг долонею своєї лівої руки наніс останньому один удар в праву брівну ділянку. В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 , неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покривів передньої-бічної правої поверхні у верхній третині шиї, синця шкірних покривів передньо-бічної правої поверхні у середній третині шиї, синця шкірних покривів передньо-бічної лівої поверхні у нижній третині шиї, садна шкірних покривів передньої поверхні у середній третині шиї, синця шкірних покривів передньої поверхні у середній третині шиї, синця шкірних окривів зовнішнього кінця правої брівної ділянки. При амбулаторному обстеженні та лікуванні в КНП «Іршавська МЛ» діагностовано: Забійні садна правої навколоочної ділянки та шиї справа, які згідно висновку експерта № 16і від 17.02.2026 року за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легке тілесне ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п.2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковано як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125 КК України, а саме: нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.

Прокурор Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 в обвинувальному акті заявила клопотання, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні у відповідності до ст.302 КПК України.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч.2 ст.302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 , у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, крім цього, просить суворо його не карати. При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.

Крім цього, до суду з обвинувальним актом направлено заяву неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, згідно з якою потерпілий та законний представник не заперечують проти розгляду обвинувального акту у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078100000019 від 12.02.2026.

На підставі ч. 2ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст.ст.381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним обвинувачення висунуте ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1ст.125 КК України та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1ст.125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження неповнолітньому потерпілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, дані про особу, відповідно відповіді з Іршавської міської лікарні №316/28-28 від 13.02.2026 на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до характеристики № 06 від 13.02.2026 характеризується за місцем проживання посередньо. Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставинами, визначених ст.67 КК України, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах, встановлених санкцією статті у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. і таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , судом не застосовувались.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази по вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст.373,374,375,376,381,382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Іршавського

районного суду: ОСОБА_1