Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №297/172/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/172/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин В. М., розглянувши заяву судді Ільтьо І.І. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.01.2026 року було визначено головуючим у вказаній справі суддю Ільтьо І.І..

23 лютого 2026 року головуючим у справі суддею Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І.І. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що потерпілою стороною у даній справі про адміністративне правопорушення є ОСОБА_2 , яка здійснює процесуальні повноваження секретаря судового засідання у справах, що перебувають у його провадженні. Вказана обставина може викликати сумнів в учасників справи у його неупередженості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2026 року заяву судді Ільтьо І.І. про самовідвід передано для розгляду судді Михайлишин В.М..

В судове засідання суддя Ільтьо І.І. не з`явився, в самій заяві просив розглянути заяву про самовідвід без його участі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Вивчивши заяву про самовідвід та дослідивши матеріали провадження про адміністративне правопорушення, суд вважає, що заява про самовідвід судді Ільтьо І.І. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із заяви про самовідвід судді Ільтьо І.І. – потерпілою стороною у даній справі про адміністративне правопорушення є ОСОБА_2 , яка здійснює процесуальні повноваження секретаря судового засідання у справах, що перебувають у його провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід, слід застосувати аналогію права.

Пунктом 4 рішення № 34 Ради суддів України від 08.06.2017 року надане роз`яснення, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Враховуючи вищенаведене, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід судді Ільтьо І.І. слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 245, 246 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І.І. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – задовольнити.

Матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН