Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №243/1069/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/530/2026

Справа № 243/1069/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі наказу №29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026052510000014 від 03 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, маючого середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року (більш точного часу та дати в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_3 , проходячи поруч з заводом «Бетонмаш», що розташовується за адресою: м. Слов`янськ вул. Солоділова 1, Краматорського району Донецької області (більш точного місця в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), знайшов корпус осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною та не відноситься до категорії бойових припасів, який є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболонці), конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, вибуховою речовиною групи бризантних, (тротил) масою 50 - 56 грам.

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання корпусу осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною та не відноситься до категорії бойових припасів, який є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболонці), конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, вибуховою речовиною групи бризантних, (тротил) масою 50 - 56 грам.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Положення про дозвільну систему України», наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, взяв з метою подальшого перенесення за місцем свого мешкання, корпус осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною та не відноситься до категорії бойових припасів, який є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболонці), конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, вибуховою речовиною групи бризантних, (тротил) масою 50 - 56 грам, тим самим здійснив незаконне придбання вибухової речовини групи бризантних (тротил), без передбаченого законом дозволу.

Цього ж дня ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне, без передбаченого законом дозволу носіння вибухової групи бризантних, (тротил), переніс вищевказаний корпус осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.) за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим здійснив умисне, незаконне носіння вибухової речовини групи бризантних (тротил) без передбаченого законом дозволу.

Знаходячись у себе за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою протиправного, без передбаченого законом дозволу на зберігання вибухової речовини групи бризантних (тротил), поклав вищевказаний корпус осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), за диван у вітальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 та став незаконно зберігати вибухову речовину групи бризантних (тротил), без передбаченого законом дозволу.

В ході проведення обшуку 21.01.2026 р. в період часу з 11 год. 35 хв. до 12 год. 49 хв. за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку, а саме за диваном у вітальній кімнаті було виявлено та вилучено: корпус осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною та не відноситься до категорії бойових припасів, який є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в полімерній оболонці), конструктивно передбачено спорядження даного корпуса гранати, вибуховою речовиною групи бризантних, (тротил) масою 50 - 56 грам, який придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворенні необхідних для цього умов, який незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

В підготовчому судовому засіданні учасники розгляду кримінального провадження не заперечували проти здійснення розгляду даного кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Під час підготовчого розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026052510000014 від 03 січня 2026 року, між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін.

За умовами угоди, обвинувачений ОСОБА_3 під час судового провадження беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні та зобов`язується надати стороні обвинувачення достовірну та повну інформацію, що стосується всіх обставин цього кримінального провадження.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відобразились у щирому каятті, повному визнанні ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі, а також на звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні винуватим у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся, свої права, передбачені ст. 474 КПК України розуміє.

Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди, укладення угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж передбачені в угоді.

Суд переконався, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені КПК України, зокрема, ст. 474 КПК України, у добровільності укладання сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, разом з цим, судом з`ясовано, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, відповідно ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що був присутнім під час ініціювання угоди, вважає, що укладення угоди не суперечить інтересам підзахисного.

Судом вислухані показання обвинуваченого та оглянуті представлені в підготовче судове засідання матеріали кримінального провадження з метою перевірки угоди про визнання винуватості на відповідність нормам КПК та КК України, за якими суд встановив, що умови угоди, не суперечать вимогам КПК України, оскільки вона укладена у провадженні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та відповідає вимогам ст. 472 КПК України, не суперечить вимогам КК України, оскільки обставини, викладені в ній, відповідають матеріалам справи, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме - придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення. Узгоджене покарання відповідає особі обвинуваченого, та вимогам ст. 58 Конституції України, оскільки відповідає санкції частини статті, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим правопорушення, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободі чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, про що свідчать як особисті підписи обвинуваченого в угоді, так і його пояснення в судовому засіданні, обвинувачений має можливість виконувати взяті на себе угодою зобов`язання, підстави для визнання винуватості є дійсними.

Дослідивши представлені в підготовче судове засідання матеріали кримінального провадження, враховуючи, що 19 лютого 2026 року ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 під час підготовчого розгляду досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним та прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, а також на звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України.

Суд приходить до переконання, що угоду належить затвердити, а ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2026 року, укладену між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026052510000014 від 03 січня 2026 року, - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання за вказаною статтею кримінального закону у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за першим викликом по необхідності;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/105-26/762-ВТХ від 26 січня 2026 року, у розмірі 7131,20 грн.

Речові докази по справі, а саме залишки корпусу гранати Ф-1, які поміщено до сейф-пакету RIC2045927, та які зберігаються в камері схову відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №743, - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 364 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя: ОСОБА_1