Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №520/13830/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2026 року № 520/13830/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% пенсії за віком померлого годувальника з 22.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% пенсії за віком померлого годувальника з 22.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено їй в призначенні та виплаті пенсії у зв`язку з втратою годувальника на її неповнолітню доньку ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 05.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 02.09.2009.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призваний до лав ЗСУ.

20 квітня 2023 року позивачем отримано сповіщення №70, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зник безвісти, виконуючи бойове завдання у н.п. Водяне Донецької області.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами позивач, як мати неповнолітньої дитини, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника для доньки ОСОБА_2 . Однак у призначенні зазначеної пенсії було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №520/22675/23 було частково задоволено позов, поданий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити мені пенсію у зв`язку з втратою годувальника на доньку ОСОБА_3 , починаючи з дати звернення — 29.04.2023.

На виконання вказаного судового рішення пенсія у зв`язку з втратою годувальника була призначена з 29.04.2023 у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на одного утриманця.

У жовтні 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 мене було повідомлено про загибель військовослужбовця ОСОБА_4 на підставі проведеної експертизи, зокрема результатів аналізу ДНК, що підтвердили його особу.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Свідоцтво видане 01.10.2024 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

24.10.2024 позивач звернулась через електронний кабінет веб-порталу до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника на доньку виходячи з 70 % грошового забезпечення.

Як зазначено в матеріалах справи, позивач разом із заявою про перерахунок пенсії з втратою годувальника, надала відповідачу документи які підтверджують факт смерті ОСОБА_4 .

Листом від 21.11.2024 № 33187-34174/Ж-02/8-2000/24 Головним управлінням ПФУ в Харківській області було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі заяви від 24.10.2024, а також повідомлено, що заяву переведено в статус «помилковий».

21.02.2025 позивач вдруге звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з проханням призначити пенсію на одного утриманця — ОСОБА_3 — у розмірі 70% пенсії за віком померлого годувальника з 22.02.2025.

Листом від 03.03.2025 № 6093-5960/Ж-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що для призначення такої пенсії необхідно звернутися до районного ТЦК та СП за місцем проживання.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 1 Закону №2262 визначено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно до положень ст.29 Закону №2262 встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

За приписами ст.30 Закону №2262 передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.

Статтею 31 Закону №2262 встановлено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

З аналізу наведених вище норм Закону №2262 вбачається, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні, при цьому, братам, сестрам та онукам, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, право на пенсію надається лише у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.

Частинами першою, другою статті 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262 передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 - неповнолітня донька загиблого військовослужбовця - ОСОБА_4 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №520/22675/23 було частково задоволено позов, поданий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити мені пенсію у зв`язку з втратою годувальника на доньку ОСОБА_3 , починаючи з дати звернення — 29.04.2023.

ОСОБА_4 , під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (згідно з довідкою від 20.12.2024 №14843, виданої військовою частиною НОМЕР_4 ) поблизу АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув у бою (свідоцтво про смерть НОМЕР_5 , сповіщення сім`ї №70 від 20.04.2023 вих.№3025 ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Частиною другою статті 50 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ передбачено, що членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Таким чином, із аналізу вищевикладених положень слідує, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Отже, ОСОБА_5 має право на отримання пенсії по втраті годувальника у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника у порядку ЗУ № 2262-ХІІ.

Статтею 63 Закону № 2262-XII визначаються питання перерахунку раніше призначених пенсій, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі Порядок № 45) затвердив Порядок, яким визначено алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України та державних органів, з яких осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.

Пункт 1 Порядку № 45 передбачає, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до територіального органу пенсійного фонду надано вичерпний пакет документів, включно зі сповіщенням №70, виданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , що, як вбачається з його змісту, є підставою для подання документів для призначення пенсії і пільг в установлено законом порядку.

На підставі вище викладеного, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого годувальника.

Суд зазначає, що позивач з 29.04.2023 отримує пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на одного утриманця.

За перерахунком пенсії у порядку Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 70% на одного утриманця позивач звернулась 21.02.2025.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову відповідача та зобов`язання його здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого годувальника з 21.02.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого годувальника з 21.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на одного утриманця - ОСОБА_3 , у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого годувальника з 21.02.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.