Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №632/2403/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2403/25

провадження № 1-кп/632/105/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року місто Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Красний Луч Луганської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення майна ОСОБА_5 , поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, строк дії якого був неодноразово продовжений, зокрема до 05 листопада 2025 року, згідно із Указом Президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року, затвердженого Законом № 4524-ІХ від 15 липня 2025 року, за наступних обставин.

Так, у період часу з 18 години 00 хв. 20 вересня до 11 години 30 хв. 30 вересня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 .

У зв`язку з усвідомленням того, що на огородженій парканом території вищевказаного домоволодіння відсутні власники та може знаходитись цінне майно, у ОСОБА_4 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що зберігається на території зазначеного вище домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи із корисливих мотивів, ОСОБА_4 через хвіртку проник на територію двору за вказаною адресою. Надалі, за допомогою підручних засобів, обвинувачений відкрутив гвинтовий замок на воротах та проник всередину гаража (сховища), розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно ОСОБА_5 , а саме: подрібнювач зерна марки «Елікор 1», вартістю 2475 гривень та автомобільну свинцеву стартерну обслуговувану батарею «КLЕМА bеtter 6СТ-60Аh 600А», вартістю 2301 гривня 21 коп.

Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми кримінальними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 4776 гривень 21 коп.

ОСОБА_4 свою вину у висунутому йому обвинуваченні - вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, визнав повністю.

Про обставини скоєного дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку.

При цьому ОСОБА_4 підтвердив, що в один із днів у період з 20 по 30 вересня 2025 року, він, діючи із корисливих мотивів, у два етапи, таємно викрав із гаража, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , майно, що належало ОСОБА_5 : подрібнювач зерна та автомобільну акумуляторну батарею. Після цього з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. У подальшому подрібнювач зерна продав, а батарею залишив для власного користування.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють їх зміст, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують останнього.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у повному обсязі висунутого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Дослідивши дані про особу ОСОБА_4 суд встановив, що він за місцем мешкання в цілому характеризується задовільно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує, що згідно із ст. 12 КК України він вчинив тяжкий злочин, сукупність всіх обставин, які характеризують кримінальне протиправне діяння, обставину, яка пом`якшує покарання, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно із якою ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - як середній, те, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи і даних, які характеризують обвинуваченого, суд хоча і призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак доходить висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне, відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 6239 гривень 80 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 припинив свою дію.

Керуючись ст. 368, 369, 370, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати, в сумі 6239 гривень 80 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: подрібнювач зерна марки «Елікор 1» та автомобільну свинцеву стартерну обслуговувану батарею «КLЕМА bеtter 6СТ-60Аh 600А», відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України - повернути власнику (законному володільцю).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його законний представник та захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1