Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №643/3483/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3483/25

Провадження № 3/643/378/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2026

20 лютого 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 від 254769 від 23.02.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 23.02.2025 о 00:20 годині, по вул. Бучми, 32 у м. Харкові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 453. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Викликаний в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань не подавав.

Неявка в судове засідання ОСОБА_1 належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь в судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Більш того, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

20.02.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Черновал С.О. до суду надійшли письмові заперечення, у прохальній частині яких захисник просить закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Також, у своїх запереченнях від 20.02.2026 захисник просить провести судовий розгляд за його відсутності, взявши до уваги його заперечення та викладені в них доводи.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши письмові заперечення захисника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Так, згідно зазначеного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями п. 2.9а) Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій притягається до адміністративної відповідальності у разі: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, вирішуючи питання щодо винуватості та притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має перевірити наявність обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Судом встановлено, що 23.02.2025 відносно водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 254769. (а.с.3-4).

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Зі змісту протоколу вбачається, що 23.02.2025 о 00:20 годині, по вул. Бучми, 32 у м. Харкові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 453.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 453 від 23.02.2025, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. (а.с.7).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала. Свідки на місці події не залучалися, здійснювалася відеофіксація.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнає.

Не погоджуючись з обставинами викладеними в адміністративному протоколі, захисник ОСОБА_1 – адвокат Черновал С.О. подав до суду письмові заперечення, в прохальній частині яких просить закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої доводи захисник зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не вчиняв дій (умисних чи з необережності), спрямованих на порушення правил дорожнього руху України, на підставі чого провадження по справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали адміністративної справи, стороною захисту не встановлені докази будь-якого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , як і підстав такої зупинки в м. Харків, тому подальші дії працівників патрульної поліції УПП в Харківській області є незаконними, оскільки вчинені всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію» в частині безпідставної оголошеної вимоги ОСОБА_1 в проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я. Також із матеріалів справи не вбачається направлення на огляд водія ОСОБА_1 складеного працівником УПП в Харківській області в якому було б передбачено та викладено вимогу в проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Вказане направлення взагалі відсутнє, а тому твердження працівників поліції в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки складення вказаного документу прямо передбачено п.8 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015. У відповідності до п. 10 Інструкції встановлено порушення вчинене поліцейським УПП в Харківській області яке виразилось у ненаданні 2-го примірника акту ОСОБА_1 , що підтверджується відсутністю підпису останнього у отриманні вказаного акту, та навіть в складенні вказаного документа в присутності ОСОБА_1 .Отже, наявний факт неналежного оформлення матеріалів та порушення процесу розгляду та складення матеріалів. Також, в результаті перегляду відео файлів, доданих до протоколу, встановлено, що докази зупинки та керування автомобілем о 00:20 годині по вул. Бучми, 32 ОСОБА_1 відсутні, а тому пред`явлена вимога працівників УПП в Харківській області пройти процедуру освідування на стан алкогольного сп`яніння є недопустимою, як така що порушує вимоги норм КУпАП та Закону України «Про дорожній рух».Твердження, зазначені у протоколі, що водій керував транспортним засобом о 00:20 годині не відповідає дійсності.Інша бодікамера № 467626 розпочинає відеозапис з 00:19:28 години, що також спростовує обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На початку відео автомобіль стоїть, не рухається, поліцейські жодних заходів щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не здійснювали, що зводить нанівець трактування викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Запису який би підтверджував факт керування, зупинки і перебування за кермом ОСОБА_1 в момент руху в матеріалах відсутні. Жодних документів, які б підтвердили факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не встановлено, що свідчить про відсутність факту перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння 23.02.2025. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутній час складення акту.Склавши виклик ОСОБА_1 на 22:00 годині 23.02.2025 про явку на вул. Шевченка, 26 ум. Харків, долучено відеозапис в якому в 21:40 годині працівник поліції телефонує на мобільний номер невстановленої особи, та номер вимкнений. Поліцейський повідомляє на відео, що водій слухавку не бере, хоча до призначеного часу ще наявно 20 хвилин. Вказана обставина підтверджує упередженість працівників поліції, їх відсутність на робочому місці в 22:00 годині, оскільки ОСОБА_1 прибував у вказаний час на вул. Шевченка, 26 у м. Харкові. Протокол про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. ОСОБА_1 не роз`яснено його права, передбачені для осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зазначено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, зокрема попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Так, на підтвердження викладених у адміністративному протоколі обставин, до протоколу поліцейськими додано DVD диски з відеофайлами.

Судом ретельно досліджено відеозаписи з місця події.

При дослідженні судом відеофайлів, не вбачається підтвердження обставин, викладених поліцейськими в адміністративному протоколі, з огляду на таке.

Із відеозапису, наданого на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом неможливо встановити та розгледіти рух якого саме транспортного засобу зафіксовано на відео. Тобто, взагалі не видно ані марку автомобіля, ані державний номерний знак, тощо. Також, з відеозапису взагалі не вбачається хто саме перебуває за кермом транспортного засобу.

Також звертає на себе увагу те, що відеозапис, який надано поліцейськими на підтвердження факту нібито керування ОСОБА_1 транспортним засобом, здійснено 25.02.2025 о 15:07 годині, тоді як події, які викладені в адміністративному протоколі датовані 23.02.2025 о 00:20 годині.

Тобто, відеозапис, який долучено поліцейськими на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, здійснено взагалі в інший день та час, який не відповідає даті та часу, вказаному в протоколі.

Отже, факт керування ОСОБА_1 23.02.2025 о 00:20 годині транспортним засобом «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 та його зупинка працівниками патрульної поліції з відеозапису не вбачається та не зафіксовано. Доказів на підтвердження цього суду не надано.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;

2) охорони громадської безпеки та власності;

3) забезпечення безпеки осіб;

4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пункотом 2 розділу ІІ зазначеної Інструкції визначено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ зазначеної Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Поліцейський повинен включити портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов`язків та вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026).

Так, частина долучених до протоколу відеозаписів здійснена імовірно на особистий телефон поліцейського, а не на портативний відеореєстратор, як того вимагає чинне законодавство, та не містить всіх необхідних реквізитів відеозапису. Також, дата та час здійснення відеозапису не відповідає даті та часу, зазначеному в протоколі.

Таким чином, викладене вище не дає змогу об`єктивно та у повному обсязі проаналізувати хід подій.

Той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки, може поставити під сумнів і саму подальшу процедуру виявлення водія у стані сп`яніння.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Тобто, транспортний засіб до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли останній рухається.

Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, наявність такої обов`язкової умови притягнення особи до адміністративної відповідальності як перебування особи у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом, судом в цій справі не встановлено, доказів у підтвердження цього не надано.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Законодавець чітко визначає, що суб`єктом, сфера дії на якого поширюється дія Правил дорожнього руху України, зокрема п. 2.9а) вказаних Правил, є саме водій.

Так, на момент спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 , останній не був водієм у розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не керував транспортним засобом, не був зупинений працівниками патрульної поліції, відтак, дія вказаних Правил на нього не поширюється та він не був зобов`язаний, у свою чергу, виконувати вимогу інспектора патрульної поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного (чи іншого) сп`яніння.

Отже, при аналізі оглянутих судом відеоматеріалів, доданих до протоколу, суд дійшов висновку, що події, які зафіксовані на відео не відповідають обставинам, викладеним в адміністративному протоколі.

Вказані вище обставини звертають на себе увагу суду та викликають сумнів у їх достовірності.

Далі, з іншого дослідженого відеозапису вбачається, що о 00:19 годині 23.02.2025 запис починається біля під`їзду житлового багатоповерхового будинку, із спілкування поліцейських з чоловіком. Рух автомобіля зазначеного у протоколі не зафіксовано.

У подальшому на відеозаписі зафіксовано встановлення особи з якою спілкувалися поліцейські. Ним виявився ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.

Той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки, може поставити під сумнів і саму подальшу процедуру виявлення водія у стані сп`яніння.

Як видно із досліджених судом відеозаписів, працівники патрульної поліції взагалі не повідомляли про причину зупинки транспортного засобу, якщо така мала місце бути.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 3 зазначеної Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 4 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

При цьому поліцейський взагалі не повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього будь-яких конкретних ознак сп`яніння, тобто про підставу вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, чітко повідомленими особі, а не удаваними, зробленими не з підстав того, що особа ймовірно може перебувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, як про це зазначив поліцейський у даному випадку.

Зазначені дії працівників патрульної поліції не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля.

Отже, працівниками поліції не було дотримано вимог п. 2, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Окрім не роз`яснення ОСОБА_1 з боку поліцейських підстави для проходження огляду на стан сп`яніння, йому не роз`яснена також і процедура проведення огляду на стан сп`яніння.

Доказів протилежного суду не надано, а відеозаписи такої інформації не містять.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При дослідженні судом відеозаписів, доданих до протоколу, встановлено, що поліцейськими на місці події належним чином не роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені чинним законодавством.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що працівниками патрульної поліції, якими складено протокол відносно ОСОБА_1 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, порушено та обмежено процесуальні права останнього, у тому числі право на захист. Не було роз`яснено права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, передбачені чинним законодавством. Зазначене є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Далі, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Натомість досліджені матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та/або передачі керування іншій уповноваженій особі (відповідні письмові розписки, тощо), що викликають сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів. Дії поліцейських не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.

Відтак, доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Черновал С.О. про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками патрульної поліції, не повідомлення про причину зупинки, якщо така мала місце бути, про порушення процедури огляду на стан сп`яніння, тощо, є обґрунтованими та підтверджуються дослідженими відеозаписами зазначених подій та іншими матеріалами справи.

Разом із цим, суд вважає хибними доводи захисника щодо відсутності будь-яких свідків на місці події, як того вимагає чинене законодавство, оскільки як вже зазначалося судом вище за текстом, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За наведених та досліджених судом доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою не виконано, відповідно до вимог ст. 255 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів, оскільки матеріали адміністративної справи не містять об`єктивних доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП.

Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод..

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення, то відсутній склад правопорушення в цілому.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine).

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Виходячи з викладеного вище, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейськими, які склали протокол не надано, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні встановлено не було, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, є правові підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.О. Сугачова