Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №348/1293/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1293/25

Провадження № 1-кп/348/108/26

24 лютого 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091200000124 від 18.04.2025 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Назавизів, Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який розлучений, на утриманні осіб не має, офіційно не працевлаштований, фактично проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст.89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 статтею 185 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який продовженоУказом ПрезидентаУкраїни N? 26/2025 від 14 січня 2025 на 90 діб, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

25.03.2025 близько 04-07 год. ОСОБА_5 зайшовши до під`їзду № 4 будинку АДРЕСА_2 , де виявив велосипед марки «Formula», що належить ОСОБА_7 , яким вирішив незаконно заволодіти шляхом таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з під`їзду будинку, таємно викрав велосипед марки «Formula» вартістю 4060 гривень.

Після цього, ОСОБА_5 з викраденим велосипедом покинув місце

вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд,

спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму

4060 грн.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю.

Суду пояснив, що навесні, 25 березня 2025 року, близько 03–04 години ночі, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , зайшов до під`їзду вказаного будинку та виявив там велосипед.

Оскільки йому потрібно було повертатися додому, а відстань була значною, він вирішив скористатися знайденим велосипедом, на ньому поїхав додому.

Після цього велосипед залишив біля свого будинку. Через деякий час до нього зателефонували працівники поліції, після чого він добровільно повернув їм викрадений велосипед. Обвинувачений визнав, що усвідомлював, що майно належить іншій особі, однак умисно його викрав. Вартість велосипеда встановлену експертом не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення покаявся, шкодує за свій вчинок, запевнив суд, що подібного більше не повторить, просить суворо його не карати.

Також обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного джерела доходів не має, іноді отримує мінливий заробіток від виконання тимчасових робіт у місцевого населення, утримується за рахунок матері. Розлучений, має неповнолітню дитину – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом із матір`ю в Республіці Чехія. Стан здоров`я незадовільний: має гепатит С та знаходиться на програмі ЗМТ (замісний підтримувальній терапії).

Покази ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор у судовому засіданні, враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, просив розглянути справу у спрощеному порядку відповідно до вимог ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), та клопотав перед судом щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, обмежитися лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.

Після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України, в тому числі, що обвинувачений буде позбавлений права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорюються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що вважає за необхідне розгляд проводити у спрощеному порядку згідно із ч.3 ст.349 КПК України, положення вказаної норми йому зрозумілі і захисником роз`яснювались.

Захисник ОСОБА_6 не заперечує проти розгляді кримінальної справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, зазначені положення законодавства обвинуваченому роз`яснені.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор і потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням висновку товарознавчої експертизи, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого та дослідженням матеріалів про речові докази і процесуальні витрати.

За висновком експерта від 28.04.2025 вартість велосипеда марки «Formula» становить 4060 гривень.

Також в судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_5 і суд вважає його осудним.

У ході судового розгляду суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що саме він таємно викрав велосипед марки «Formula», вартістю 4060 грн, який належав ОСОБА_7 , за вказаних у вироку обставинах, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_5 вчинив крадіжку в умовах воєнного стану, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК.

6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

7. Мотиви призначення судом покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений тяжкий злочин.

Судом також враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинене одне закінчене умисне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на право власності людини, чим заподіяна матеріальна шкода, яка в подальшому усунута шляхом повернення викраденого майна.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується незадовільно, має молодий вік, стан здоров`я - незадовільний: має гепатит С та знаходиться на програмі ЗМТ (метадон), перебуває на обліку лікаря нарколога з 12.12.2019 року з діагнозом: F 11.30, на обліку у психіатра не перебуває. За соціальними зв`язками: розлучений, має неповнолітню дитину, осіб на утриманні не має, проживає один, офіційно не працевлаштований, утримується за рахунок матері, а також джерелом доходів є тимчасові заробітки, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.

Згідно висновків досудової доповіді Надвірнянського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області в обвинуваченого високий ризик вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому. З огляду на те, що орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_5 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення від такого висновку судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, що він в цілому за матеріалами справи характеризуються задовільно, враховуючи його відношення до вчиненого злочину, розкаяння, усунення негативних наслідків вчинення злочину шляхом повернення викраденого майна, суд, керуючись ст.ст.63,65-67 КК України, вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 основне покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волів межах, передбачених санкцією статті.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, його вік та стан здоров`я, визнання ним своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, конкретні обставини кримінального провадження, зокрема повернення викраденого майна, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_5 , дані про його особу, а також враховуючи думку учасників кримінального провадження і наданий суду висновок органу пробації, суд, керуючись ст.ст.75,76 КК, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на два роки із покладанням на засудженого обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п.2,3,4 ч.3 ст. 76 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчинення нових злочинів.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у рамках цього кримінального провадження не заявлений.

Витрати на проведення судової товарознавчої експертизи становлять

2228, 50 грн (висновок експерта N? CE-19/109-25/6493-ТВ від 28.04.2025).

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому процесуальні витрати за проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

На досудовому розслідуванні обвинуваченому запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1,2 частини першої та пунктів 2,3,4 частини третьої ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2228, 50 гривень (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 50 копійок).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувати.

Речові докази:

- велосипед марки «Formula», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , - залишити йому як власнику майна.

- диск DVD-R із відеозаписами із камер зовнішнього спостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1