Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №345/6566/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6566/25

Провадження № 2/345/266/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

23.02.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 3/8 частини спадкового майна, а саме: 1/8 частини домоволодіння після смерті матері та з урахуванням того, що їй належить 1/4 частина домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою позовну заяву мотивує тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства, як власність колгоспного двору. На момент припинення колгоспного двору його членами були: ОСОБА_4 (мама), ОСОБА_5 (тато), ОСОБА_6 (її сестра), вона та ОСОБА_7 (брат). Виходячи з рівності часток усіх членів колгоспного двору, на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року частка кожного, як членів колгоспного двору у майні колгоспного двору, у тому числі у праві власності на житловий будинок, мала становити 1/5 частка кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_5 . Після смерті батька його частку 1/5 успадкували четверо осіб: дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 . Після чого кожний має по 1/4 частині (1/5 / 4 = 1/20, 1/5 + 1/20 = 1/4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама ОСОБА_4 . За життя вона склала заповіт від 12.06.2013, яким все своє майно, що буде належати їй на час смерті, де б воно не знаходилось, а також все те на що за законом буде мати право заповіла в рівних частинах їй та синові ОСОБА_7 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 0,9108 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 1/4 частина домогосподарства АДРЕСА_1 . Вони з братом продовжували проживати в господарстві, фактично спадщину прийняли.

ІНФОРМАЦІЯ_3 її брат ОСОБА_7 загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи територіальну цілісність Батьківщини. Його частку успадковують діти, відповідачі по справі.

27 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу івано-Франківської області Лесик В.Б. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно відмовила.

Представник позивачки подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за її відсутності. Позовні вимоги підтримує. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подали, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 34, 35, 38, 39). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Ухвалою суду від 22.12.2025 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

05.02.2026 представник позивачки подала до суду заяву про долучення доказів.

23.02.2026 представник позивачки подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за її відсутності. Позовні вимоги підтримує. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надали, хоча були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідачі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомили, відзиву на позов не подавали, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серія НОМЕР_1 від 13.06.2016, № НОМЕР_2 від 18.01.2007 та № НОМЕР_3 від 20.01.2025 (а.с. 9, 10, 11).

Факт родинних відносин між позивачкою та померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які являються її батьками, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24.06.1971 (а.с. 12).

Відповідно до заповіту від 20.06.2013, посвідченого секретарем Верхнянської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 40, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, належне їй на день смерті, де б воно не знаходилось, із чого б не складалось, а також все те, що вона за законом буде мати право, заповіла в рівних частинах позивачці та ОСОБА_7 (а.с. 5).

Листом приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. від 27.10.2025 № 1055/02-14 позивачку повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , у зв?язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 4).

Приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. 27.10.2025 позивачці видано свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, яка належали спадкодавиці ОСОБА_4 (а.с. 6) та за нею зареєстрована право власності на вказану частку, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 27.10.2025 (а.с. 8).

В житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 – чоловік, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 – дочка та ОСОБА_7 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суспільна група господарства станом на 15.04.1991 – колгоспний, що стверджується листом Врехнянської сільської ради від 30.10.2025 № 77/06-02 (а.с. 21).

Згідно з листом секретаря Верхнянської сільської ради від 04.02.2026 № 14/06-02 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_8 – онук, ОСОБА_9 – онука, ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_7 – син.

Відповідно до довідки від 12.08.2025 № 135, виданої видана виконкомом Верхнянської сільської ради, ОСОБА_4 дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі спадкодавцем в одному господарстві проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_8 – онук. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався у виконкомі Верхнянської сільської ради 12 червня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №40, не змінювався і не відмінявся (а.с. 20).

На будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 виготовлений технічний паспорт від 20.08.2025 (а.с. 15-18), а його інвентаризаційна вартість станом на 20.08.2025 становить 249091,00 грн., що підтверджується довідкою виданою ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» № 00311 від 20.08.2025 (а.с. 19).

Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно зі Законом України «Про власність» з 15.04.1991 відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зважаючи на те, що в колгоспному дворі за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , то дане домоволодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, кожному із них належало по 1/5 частці вказаного домоволодіння.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому 1/5 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

На день смерті ОСОБА_5 а спільно з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_8 – онук, ОСОБА_9 – онука, ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_7 – син.

Таким чином позивачка, її матір ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 , будучи спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 а, вважаються такими, що прийняли спадщину на належну йому частку домоволодіння, оскільки проживали спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявили про відмову від спадкового майна, у зв`язку з чим успадкували по 1/20 частці (1/5 частка, що належала йому, як члену колгоспного двору/ 4) домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй 1/4 частку (1/5 частка, що належала їй, як члену колгоспного двору + 1/20 частка успадкована після смерті чоловіка) домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачка, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 на частину належного їй майна, вважається такою, що прийнялау спадщину 1/8 частку (1/4 частка / 2) домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки проживала спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадкового майна та звернулася до нотаріуса зі заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті останньої.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , як члену колгоспного двору, належить 1/5 частка домоволодіння в АДРЕСА_1 , а також, що вона являється спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька та спадкоємцем за заповітом після смерті матері, яка проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, від спадкового майна не відмовлялася та звернулася зі заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, беручи до уваги, позивачка не може оформити свої спадкові права у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/8 частки (1/5 частка, що належала їй, як члену колгоспного двору + 1/20 частка успадкована після смерті батька + 1/8 частка успадковані після смерті матері) домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного ст.ст. 16, 392, 1217, 1220, 1223, 1225, 1241, 1258, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 120, 123 ЦК України (в редакції від 18.07.1963), ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , остання відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: