Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №206/627/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/627/26

2-о/206/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.,

присяжних Дорошевського А.В.,

Орішаки Г.Г.,

секретаря судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального некомерціного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку,

за участю: прокурора Геник Л.С.,

представника заявника Петрової П.Г.,

особи, стосовно якої розглядається заява ОСОБА_1 ,

захисника Яструб О.П., -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2026 заявник звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 19.02.2026 року ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару.

За думкою комісії лікарів, хворий становить небезпеку для себе та оточуючих, лікування можливе лише у стаціонарних умовах.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити, прокурор та захисник заперечували проти задоволення заяви про госпіталізацію.

ОСОБА_1 письмової поінформованої згоди на госпіталізацію до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР не давав, що стало підставою для звернення до суду із даною заявою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, заінтересованої особи, думку прокурора та захисника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В силу ст.14 Закону України від 22.02.2000 №1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

У судовому засіданні було встановлено, що 19.02.2026 року ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Згідно ч.ч. 2, 5 ст.27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключною компітенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

ОСОБА_1 оглянутий комісією лікарі КНТ “ДБКЛПД” ДОР, які зазначають, що при теперішньому обстеженні свідомість не порушена. Доступний мовному формальному контакту, оскільки на поставлені запитання відповідає не по суті, стосовно причин госпіталізації говорить: «Мабуть, через війну до Вас мене привезли». Орієнтований в особистості вірно, на звернення до себе окликається, але на прохання назвати своє ім`я та по батькові, говорить « ОСОБА_2 вже всю інформацію дали», на запитання стосовно теперішньої дати та місця перебування, зісковзує з теми бесіди, питає в лікаря: «Ну ви же знаєте де я та хто я, в яких я військах», - при проханні розповісти: «Ви ж військову кафедру проходили?», - після чого петапізовано повідомляє, що знаходить у «танкових військах», «та Вам ще не доводилось бачити в повному обсязі» При спробі повторно дізнатись поточну дату, пацієнт починає дратуватись, озиратись та говорити: «Де мої ліки?», «Дайте мені мої ліки ми продовжимо спілкуватись», - на запитання стосовно назви ліків, ухильно говорить: «Вони продавались без рецепту, в таких лікарнях психіатричних, як ця», «Я латинь читати не вмію, але дайте мені мої ліки», - після чого афектується, питає: «Ви що по кишеням лазили?!» На запитання навіщо пацієнту приймати ці ліки, відповідає: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Чи були ці ліки з назвою схожою на «Габану, Прегабалін, Ліріку», пацієнт непослідовно відповідає: «Ось в танкових військах, там є такі установки, ну ми може Ви не закінчували військову кафедру, але там були спалахи, ну Ви зрозуміли, так? Взагалі Ви сказали, ще одне питання та все розходимось, але... там були схожі назви». Зоровий контакт підтримує формально, озирається до чогось, наче придивляється або прислухається. На запитання стосовно того, як останнім часом сон пацієнта , відповідає: «Ви же знаєте, що все залежить у живих істот.... від їжі, є такі тварини слони...може це не Ваша улюблена зоологічна істота, але вони їдять, те зо перетравлюють, та від цього залежить сон». На запитання чи вживав пацієнт якісь наркотичні речовини, говорить: «Якщо б у Вас були в лікарні спеціальні методи, щоб дізнатись, але ж якщо ні то можна подумати, що можна щось придумати та збрехати». Напружений, метушливий, роздратований, підозрілий. Під час розмови не завжди адекватно до ситуації посміхається. Настрій мінливий. Емоційно нестійкий, афективно заряджений. Поведінкою виявляє психопродуктивну симптоматику: говорить не по суті, наче до чогось прислухається, придивляється. Мислення з зісковзуванням, різнопланове, паралогічне, непослідовне. Увага з труднощами концентрації. Суїцидальний тенденцій на момент огляду не виявляв.

При обстеженні психічного стану ОСОБА_1 в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР комісія лікарів-психіатрів дійшла до висновку, що останній потребує госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до ст.14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» №1489-ІІІ від 22.02.2000.

ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз – гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.

Представник психіатричного закладу підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання ОСОБА_1 зазначив, що йому необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.

Згідно Рішення Конституційного Суду України №2-рп/2016 від 01.06.2016, судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України "Про психіатричну допомогу", є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини – право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, внаслідок яких становить небезпеку для себе та оточуючих, суд приходить до висновку про необхідність госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.14, 16 ЗУ «Про психіатричну допомогу», ст.ст.5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерціного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя О.П.Румянцев

Присяжні А.В.Дорошевський

Г.Г.Орішака