Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №206/5921/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5921/25

Провадження 2/206/367/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Жилки Т.П.,

розглянув у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Гармаш Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

21.10.2025 року від представника позивача адвоката Гармаш Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена позовна заява, в якій вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 неустойку (пеню) зі сплати аліментів за період з 01.01.2024 по 01.10.2025 у розмірі 197668,01 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 01 коп.

Позовна заява вмотивована тим, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 27346897 від 18.03.2011 на підставі виконавчого листа Самарського районного суду міста Дніпропетровська № 2-71/11, що виданий 25.12.2011, державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 21.01.2011 і до його повноліття. ОСОБА_2 аліменти у встановленому державним виконавцем розмірі не сплачував та станом на 01.10.2025 його заборгованість за аліментами перед ОСОБА_1 складає 197668,01 гривень, відповідно до довідки розрахунку, що надається до позову.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума неустойки за період з 01.01.2024 по 01.10.2025 становить 253 556,66 грн. Однак, враховуючи приписи ч. 1 ст. 196 СК України, згідно з якими розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, позивач просить стягнути неустойку (пеню) у розмірі, що дорівнює сумі основної заборгованості, а саме 197 668,01 грн (а.с. 1-4).

06.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача — адвоката Мовмиги Олега Вадимовича надійшов відзив на позову заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що відповідач не ухилявся від виконання обов`язків щодо утримання дитини, а навпаки, систематично та добровільно перераховував кошти на особисту банківську картку позивачки. Відповідач стверджує, що не був обізнаний про наявність виконавчого провадження № 27346897, оскільки позивачка не повідомляла його про пред`явлення виконавчого листа до виконання, а державним виконавцем не надсилалася постанова про відкриття провадження. Про обмеження, накладені в межах виконавчих дій, відповідач дізнався лише у червні 2025 року, після чого негайно звернувся до Самарського ВДВС із заявою про уточнення реєстраційних даних та надання розрахунку заборгованості.

Також відповідач наголошує на відсутності своєї вини у виникненні заборгованості, що є обов`язковою умовою для стягнення пені згідно зі ст. 196 СК України та відповідною практикою Верховного Суду. Окрім того, відповідач не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, вказуючи на суперечливість даних у матеріалах АСВП (зокрема, розбіжності у сумах за 2011 рік) та неврахування державним виконавцем фактично сплачених відповідачем сум у період з 2021 по 2025 роки на загальну суму понад 79 000 грн. Додатково зазначено, що з 28.04.2025 відповідач проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, про що повідомив орган ДВС.

11.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача — адвоката Гармаш Ірини Сергіївни надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що представником відповідача було пропущено встановлений судом строк на подання відзиву, а тому просить суд не приймати його до розгляду. Щодо суті заперечень, позивач зазначає, що відповідач не надав належних доказів того, що заборгованість виникла з незалежних від нього причин, таких як несвоєчасна виплата заробітної плати чи помилки банку. Посилання відповідача на добровільні платежі позивач вважає безпідставними, оскільки вони не були враховані державним виконавцем у довідці-розрахунку, яка є офіційним документом, що підтверджує суму боргу.

Крім того, позивач вказує, що проходження відповідачем військової служби не звільняє його від обов`язку утримувати дитину та не спростовує наявності його вини у виникненні заборгованості, яка почала накопичуватися задовго до призову. Позивач вважає розрахунок пені правильним, проведеним згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, та просить задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача подала заява про розгляд справи без її з позивачем участі, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі (а.с. 133).

В судове засідання Відповідач та його представник не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» представника Відповідача та судової повістки на адресу реєстрації місця проживання Відповідача, заяв, клопотань від останніх про відкладення розгляду справи не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Гаркуші В.В. (а.с. 31).

Ухвалою судді Гаркуші від 05.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 26.12.2025 (а.с. 35).

18.12.2025 від представник позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її участі в режимі відеоконференції (а.с. 38).

31.12.2025 від представник позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі (а.с. 46).

14.01.2026 від представника відповідача адвоката Мовмиги О.В. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляд (а.с. 50).

06.02.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 59-64).

11.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 118-121).

17.02.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 127).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час судового засідання досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 29.06.2007 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб (а.с. 22).

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 виданого 07.11.2007 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та ОСОБА_5 записані батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2011 у справі № 2-711/11 з відповідача ОСОБА_2 щомісячно повинні стягуватися аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення спільною дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття (а.с. 8).

Відповідно до Інформації про виконавче провадження № 27346897 з Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусову виконанні у Самарського відділу Державній виконавчій служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист Самарського районного суду міста Дніпропетровська № 2-71/11, що виданий 25.12.2011 (а.с. 10-14).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 27346897 від 18.03.2011 на підставі виконавчого листа Самарського районного суду міста Дніпропетровська № 2-71/11, що виданий 25.12.2011, державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30

% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 21.01.2011 і до його повноліття (а.с. 19-19 зі звороту).

Згідно розрахунку заборгованості по виплаті аліментів, виконаного державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шмалій А.Д., заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.10.2025 складає 197668,01 грн (а.с. 24-30).

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Щодо дотримання строку на подання відзиву суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦПК України відзив на позовну заяву подається відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра від 05.12.2025 відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками доставлено до електронного кабінету представника відповідача в підсистемі «Електронний суд» 20.01.2026 року о 21 год. 00 хв., що підтверджується довідкою про доставлення електронного документа (а.с. 52).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України днем вручення судового рішення, надісланого до електронного кабінету, є день його доставки до такого кабінету.

Разом із тим, згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України, якщо судове рішення (процесуальний документ) надіслано після 17 години, воно вважається врученим у наступний робочий день.

Оскільки електронний документ доставлено 20.01.2026 о 21:00, днем його вручення є 21.01.2026 року.

Відтак останнім днем строку для подання відзиву є 05.02.2026 включно.

Фактично ж відзив подано 06.02.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Судом також враховано, що 14.01.2026 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Однак зазначена обставина не впливає на перебіг процесуального строку, оскільки матеріали справи були доставлені до його електронного кабінету в порядку, визначеному законом.

Клопотання про поновлення строку на подання відзиву представником відповідача не заявлено, доказів поважності причин його пропуску суду не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відзив подано з пропуском встановленого судом строку без клопотання про його поновлення та без наведення поважних причин такого пропуску, у зв`язку з чим підстави для врахування доводів, викладених у відзиві, відсутні.

Щодо заявлених позовних вимог та їх правової оцінки суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

У ст.196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), де:

р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчасно та належним чином виконував свої зобов`язання зі сплати аліментів. При цьому згідно розрахунку заборгованості по виплаті аліментів, виконаного державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шмалій А.Д., заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.10.2025 складає 197668,01 грн

Згідно наданого позивачкою розрахунку неустойка (пеня) за несплату аліментів за період з 01.01.2024 по 01.10.2025 складає 253556,66 грн.

Судом перевірено правильність наданого розрахунку відповідно до формули, визначеної правовою позицією Верховного Суду:

Р = (А? ? 1% ? Q?) + (А? ? 1% ? Q?) + … + (A? ? 1% ? Q?),

де А — сума заборгованості за відповідний місяць, Q — кількість днів прострочення зі сплати аліментів.

Перевіркою встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно, з урахуванням кількості днів прострочення по кожному періоду та розміру заборгованості, визначеного виконавчим документом. Помилок у визначенні суми пені судом не встановлено.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості зі сплати аліментів становить 197 668,01 грн.

Оскільки нарахована позивачем пеня у розмірі 253 556,66 грн перевищує суму заборгованості, суд вважає за необхідне застосувати передбачене законом обмеження та визначити розмір пені, що підлягає стягненню, у межах 100 відсотків заборгованості, а саме — 197 668 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 01 коп.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 197 668 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 01 коп., а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

На підтвердження понесених витрат надано:

договір № 08/09/25 про надання правової допомоги від 08.09.2025;

акт приймання-передачі виконаних робіт від 18.02.2026;

квитанцію про сплату грошових коштів у сумі 15 000 грн.

Зазначені документи підтверджують факт надання правничої допомоги та її оплату.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 141 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, перевіряє їх реальність, необхідність та співмірність із складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим часом.

Суд враховує, що дана справа є типовою категорією спорів щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, не відзначається підвищеною складністю, не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи складної правової аргументації, а розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на характер спору, обсяг виконаної роботи та принцип розумності й співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн є завищеним.

Суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

На підставі ст.141ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 81, 89, 90, 264-268, 293, 315, 317 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача адвоката Гармаш Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) зі сплати аліментів за період з 01.01.2024 по 01.10.2025 у розмірі 197668,01 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.В. Гаркуша