Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №205/2348/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2348/26

Номер провадження1-кп/205/664/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у спрощеному порядку кримінальне провадження за № 12026047120000026 від 5 лютого 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, українця, із середньо- спеціальною освітою, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

За результатами спрощеного провадження, судом встановлено, що відповідно до судового наказу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська №205/2/2021 від 01.02.2021 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття на користь матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 04 січня 2021 року.

ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на злісне ухилення від сплати аліментів, являючись фізично здоровим, працездатним, маючи можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ігноруючи загальноприйняті норми що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дітей, грубо порушуючи свої обов`язки щодо утримання дитини, покладені на нього як на батька ч.2 ст.51 Конституції України та ст.ст.180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, цілком обізнаний, що, згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання на всій території України та держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність не реагував, ігноруючи вимоги державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність виконання аліментних зобов`язань, відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, у період часу з жовтня 2024 року по лютий 2026 року почав злісно ухилятись від сплати аліментів, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього зобов`язання по виплаті аліментів, у зв`язку із чим, за період з жовтня 2024 року по лютий 2026 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 107066 грн. 09 коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, які добровільно ОСОБА_3 не сплатив.

Станом на 01 лютого 2026 року, загальна сума заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_3 складає 313868, 65 гривень.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 , про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_8 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпіла ОСОБА_7 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала до суду відповідну заяву.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року, за клопотанням прокурора, відповідно до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст.164 ч.1 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Дослідивши зміст відповідних заяв та матеріалів дізнання, суд приходить до висновку, що вказані заяви обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_7 є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі а їх процесуальна позиція сформована без будь якого стороннього неправомірного впливу на них.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.164 ч.1 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно:

- за ч. 1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, провину визнав повністю, у скоєному щиро покаявся, за місцем попередньої військової служби характеризується негативно, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває офіційно не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті кримінального закону із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 під час досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі не має.

Речових доказів по справі не має.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У зв`язку з не обранням запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 за даним кримінальним провадженням - запобіжний захід не застосовувати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра , протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1