Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №177/1688/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1688/25

Провадження № 1-кп/177/50/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23 березня 2025 року за №12025046720000069 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юр`ївка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

встановив:

23.03.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_5 , виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом та з цією метою останній заздалегідь підготував знаряддя лову, а саме сіткоснастеве знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м.,; сіткоснастеві знаряддя у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м., весловий надувний човен, зеленого кольору, розмірами: довжина 2,10 м., ширина 1,10 м., висота 30 см. разом з двома веслами чорно-синього кольору, довжиною приблизно 110 см.

Цього ж дня, 04:30, ОСОБА_5 разом з заздалегідь підготовленими засобами для вилову риби, а саме: резиновим човном, двома веслами та жилковими сітками, прибув на берег Красінського водосховища, що розташоване неподалік с. Дніпровка в Криворізькому районі Дніпропетровської області та, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи з єдиним корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог чинного законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, зокрема ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 26, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та не маючи належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, спустив резиновий човен на воду, за допомогою двох весел відійшовши від берега водосховища Красінське, встановив належні йому заборонені знаряддя лову сіткоснастевого типу, а саме 3 жилкових сіток, при цьому ОСОБА_5 веслував, тобто керував човном та виставляв сіті у воду. Близько 04:50 години ОСОБА_5 , таким же чином повернувся до залишених у водоймищі сіток та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток здійснив незаконний вилов риби, а саме: риба «карась» у кількості 68 шт., рибу «сазан» у кількості 3 шт., після чого повернувшись до берега, ОСОБА_5 склав на березі водосховища знаряддя лову, а саме сіткоснастеве знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м.; сіткоснастеві знаряддя у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м., весловий надувний човен, зеленого кольору, розмірами: довжина 2,10 м., ширина 1,10 м., висота 30 см. разом з двома веслами чорно-синього кольору, довжиною приблизно 110 см і раніше виловлену рибу, а саме: риба «карась» у кількості 68 шт., рибу «сазан» у кількості 3 шт.

В результаті чого своїми діями ОСОБА_5 , в порушення розділу 4 пункту 1 наказу № 700 від 19 вересня 2022 року «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» згідно якого, забороняється добування (вилов) знаряддями сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів, здійснив незаконний вилов риби по видам та кількості: карась - 68 шт. вартістю 1581 грн. за 1 екземпляр, сазан - 3 шт. вартістю 3706 грн. за 1 екземпляр.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову, вилучення з природного середовища - водосховища Красінське, вказаної вище риби, тобто водних живих ресурсів, ОСОБА_5 , заподіяв водному об`єкту істотну шкоду за ознакою добування великої кількості риби.

Тим самим, відповідно до висновку експерта Івано-Франківського відділення КНДІСЕ по судовій інженерно-екологічній експертизі №535/25-28 від 26.06.2025, своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв істотну шкоду, за ознакою добування великої кількості риби, державі, в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, розмір якої становить 118626,00 грн.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, та пояснив, що 22 березня 2025 року ввечері на Красінському водосховищі поставив дві сітки. 23 березня 2025 року близько 4 години ранку він вибрав сітки, біля його сіток була іще одна. На березі були працівники рибоохорони, які затримали його. Цивільний позов визнав у повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що діями ОСОБА_5 були нанесені збитки державі, на задоволенні позову наполягала.

З урахуванням норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок у даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності докази, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними безпосередньо під час судового розгляду доказами.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює провідним інспектором відділу охорони водних біоресурсів. 23 березня 2025 року проводився рейд на Красінському водосховищі. О 4-30 год вони побачили човен з чоловіком, який підплив до берега. У човні були сітки з рибою. Вони викликали слідчо-оперативну групу. Перерахували рибу, було 68 шт. карася та 3 шт. сазана, рибу вилучили та здали на реалізацію. Також було вилучено 3 сітки.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працює головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів. 23 березня 2025 року близько 5 години ранку на Красінському водосховищі в районі с. Дніпровка побачили човен, коли пристав до берега там був ОСОБА_5 . У човні було 3 сітки. Вибрали рибу із сіток, порахували. Після цього викликали слідчу групу.

Як слідує з протоколу огляду, 23.03.2025 на відкритій ділянці місцевості на узбережжі Красінського водосховища поблизу с. Дніпровка Криворізького району Дніпропетровської області виявлено ОСОБА_5 , поряд з ним виявлено весловий надувний човен, зеленого кольору довжиною 2,10 м., шириною 1,10 м., висота 30 см., два весла чорно-синього кольору, довжиною приблизно 110 см., рибу карась у кількості 68 шт., рибу сазан у кількості 3 шт.; сіткоснастеве знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м., сіткоснастеві знаряддя у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м., які було вилучено. Вказана процесуальна дія фіксувалася за допомогою відеокамери, відео з якої записано на ДВД диск, який досліджено в судовому засіданні (а.п. 9-12).

Згідно з постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 24.03.2025 (а.п.15) весловий надувний човен, зеленого кольору довжиною 2,10 м., шириною 1,10 м., висота 30 см., два весла чорно-синього кольору, сіткоснастеве знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м., сіткоснастеві знаряддя у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м. визнано речовими доказами, та, як слідує з квитанції (а.п.16), передано до камери речових доказів ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області; рибу карась у кількості 68 шт., рибу сазан у кількості 3 шт. (а.п. 17) передано головному державному інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» для подальшої передачі ФОП ОСОБА_11 .

Згідно з протоколу огляду від 23.05.2025 (а.п. 69-71), оглянуто три оптичних DVD-R диска на яких міститься 4 відеозаписи, що датовані 23.03.2025 за адресою: Дніпропетровська область Криворізький район неподалік с. Дніпровка на узбережжі водосховища Красівське, які згідно з постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області від 23.05.2025 (а.п.72) визнано речовим доказом та які досліджено в судовому засіданні.

З висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26.06.2025 №535/25-281632-28 вбачається, що розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, а саме: карась сріблястий в кількості 68 шт. та судак у кількості 3 шт., виловленої з Красінського водосховища, розташованого поблизу с. Дніпровка Криворізького району Дніпропетровської області, становить 118 626, 00 грн. Внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів з використанням заборонених знарядь лову, рибному господарству та водним живим біоресурсам заподіяно істотну шкоду за критеріями «добування великої кількості риби (цінних видів водних біоресурсів) (а.п. 84-88).

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним добувним помислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, спричинених наслідків - кримінальним проступком завдана матеріальна шкода рибному господарству України.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджувався, пенсіонер, є інвалідом ІІІ групи, на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває .

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено. З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Вирішуючи цивільний позов Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству розміром 118 626, 00 гривень, суд враховує таке.

Позов мотивований тим, що внаслідок порушення правил рибальства незаконними діями ОСОБА_5 державі заподіяно збитки на суму 118 626, 00 гривень. Суму шкоди було розраховано Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних водних біоресурсів».

Цивільний відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Вирішуючи цивільний позов, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

У відповідності до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26.06.2025 №535/25-281632-28 розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, а саме: карась сріблястий в кількості 68 шт. та судак у кількості 3 шт., становить 118 626, 00 грн.

Враховуючи, що вину ОСОБА_5 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, доведено під час розгляду кримінального провадження, а розмір матеріальної шкоди 118 626, 00 гривень підтверджується належними та допустимими доказами, цивільний позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству розміром 118 626, 00 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, клопотань про його застосування до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.

Речовими доказами по зазначеній справі є, серед інших, знаряддя та засоби промислу, які відповідно до ст. 96-1 КК України підлягають спеціальній конфіскації у власність держави.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2025 (справа № 211/2867/25, провадження 1-кс/211/549/25), підлягає скасуванню в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у вигляді у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та робот;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_5 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих рибному господарству задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави Україна збитки, завдані рибному господарству, у розмірі 118 626 (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2025 (справа № 211/2867/25, провадження 1-кс/211/549/25) на майно, вилучене 23.03.2025 у ході огляду місця події, а саме: весловий надувний човен, зеленого кольору довжиною 2,10 м., шириною 1,10 м., висота 30 см., два весла чорно-синього кольору, довжиною приблизно 110 см., сіткоснастеве знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м., сіткоснастеві знаряддя у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м.; рибу карась у кількості 68 шт., рибу сазан у кількості 3 шт.

Відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до майна, вилученого під час проведення огляду місця події від 23.03.2025, а саме до веслового надувного човна, зеленого кольору довжиною 2,10 м., шириною 1,10 м., висота 30 см., двох весел чорно-синього кольору, довжиною приблизно 110 см., сіткоснастевого знаряддя у кількості 1 шт., розмірами: вічко 60 мм, висота 3 м., довжина 140м., сіткоснастевих знарядь у кількості 2 шт., розмірами: вічко 43 мм, висота 2 м., довжина 140 м.; рибу карась у кількості 68 шт., рибу сазан у кількості 3 шт., та звернути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні судової Інженерно-екологічної експертизи №535/25-28 від 26.06.2025 в розмірі 5 088,96 грн. (п`ять тисяч вісімдесят вісім ) грн. 96 коп.

Речові докази: 3 оптичних DVD-R диски (а.п.71), залишити в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1