Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №752/30449/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30449/25

Провадження № 3/752/674/26

Суддя Коваль В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526721, 29.11.2025 року о 00.30 год. в м. Києві на вул. М. Максимовича, 24, водій ОСОБА_1 , вживав алкоголь після ДТП з його участю. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу DRAGER Alcotest 6820. Відповідно до тесту № 2911, результат - 1.66‰, чим порушив п. 2.10є ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526721, результат приладу DRAGER Alcotest 6820. Відповідно до тесту № 2911, результат - 1.66‰, відео з бодікамери, суд приходить до висновку.

Відповідно до п. 2.10 є ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суддя приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення вимог ПДР України, а саме п. 2.10.є. що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, матеріали справи, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки в межах санкції статті, за якою вона притягується до відповідальності, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки, транспортний засіб, належить іншій особі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 4 ст. 130, ст. 221, 247, ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягненняза ч. 4 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.О. Коваль