Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №705/6675/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6675/25

1-кп/705/593/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Миколаївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, має інвалідність ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року у справі №759/13512/24 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу та постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.11.2024 у справі № 490/7941/24 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років, достовірно знаючи про їх наявність та будучи ознайомленим з ними, з метою не виконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо їх умисного невиконання, а саме: 23.08.2025 близько 08.29 год. керував транспортним засобом « AUDI Q5 » д.р.н. НОМЕР_1 на 210 км а/д М05 "Київ-Одеса" без посвідчення водія та був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП за порушення вимог КУпАП, а також 24.08.2025 близько 16.20 керував транспортним засобом « AUDI Q5 » д.р.н. НОМЕР_1 на Гостомельському шосе ( м. Київ вул. Міська, 1/1) без посвідчення водія та був зупинений працівниками Укравління патрульної поліції в м. Києві ДПП за порушення вимог КУпАП.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрало законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав повністю та показав, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та він був позбавлений прав керування. Однак він за становом здоров`я не виконав рішення суду та керував транспортним засобом без посвідчення водія. У вчиненому щиро розкаюється.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні правопорушення, а також враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є його щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та його матеріального стану, суд вважає за необхідне призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: DVD - диск з відеозаписами - залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1