Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №279/837/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/837/26

Провадження №3/279/335/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не проконтролювала дії свого сина, який згідно висновку медичного огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю в організмі дитини становив 3,3 проміле. Чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, заперечень не надала, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом адміністративного проступку передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:

1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);

2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);

3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).

У ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожно з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють,мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний,духовний іморальний розвиток,навчання,створювати належніумови для розвитку її природних здібностей,поважати гідність дитини,готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення не доведена.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в тому числі виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Суд звертає увагу, що станом на 30.01.2026 ОСОБА_2 було повних 17 років, а тому він самостійно несе відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 не зазначено, які конкретно обов`язки щодо виховання дитини, порушила остання.

Долучені до протоколу документи не містять доказів того, що ОСОБА_1 не створила належних умов для життя, навчання, виховання ОСОБА_2 , однак можуть підтверджувати вчинення останнім адміністративного правопорушення. Також у матеріалах справи не має доказів відсутності контролю за дозвіллям ОСОБА_2 з боку матері.

Сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення , не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного вище, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП .

Керуючись ст.ст. 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

Постанова підлягає примусовому виконанню в разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення.

Суддя Ольга ПАЦКО