Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №166/304/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/304/26

провадження № 1-кп/166/69/26

категорія: 71

ВИРОК

іменем України

24 лютого 2026 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026035570000013 від 02 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Ратне Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, згідно із ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

До Ратнівського районного суду Волинської області скеровано обвинувальний акт із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12026035570000013 від 02 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Ратнівський районний суд Волинської області ухвалою від 23.02.26 постановив розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За правилами частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Сторона обвинувачення установила, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які полягають у злісному ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

Так, згідно з рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 30.01.2012 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 січня 2012 року й до досягнення дитиною повноліття.

Будучи ознайомленим із вказаним рішенням суду та знаючи про покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , у період часу з 01 червня 2025 року по 31 січня 2026 року, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», злісно ухилявся від сплати вищевказаних коштів.

Так, ОСОБА_3 у період часу з 01 червня 2025 року по 31 січня 2026 року, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги головного державного виконавця Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУМУЮ про необхідність виконання аліментних зобов`язань за рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 30.01.2012, порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, в центр зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, офіційно не працевлаштовувався, у встановленому законом порядку інвалідом не визнаний, аліменти не виплачував, внаслідок чого за вказаний вище період допустив заборгованість зі сплати коштів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , що згідно з інформацією Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУМЮУ станом на 31 січня 2026 року становить 18893 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті викладено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У кримінальному провадженні наявна письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Із письмовою заявою про згоду із встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні 16 лютого 2026 року звернулася до прокурора ОСОБА_8 законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 .

Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які полягають у злісному ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

При призначенні виду покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є закінченим проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимості погашені, а також неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (несплата аліментів на утримання дитини), стягнення за останньою постановою від 16.06.25 у виді суспільно корисних робіт не відбув, за місцем проживання характеризується негативно, перебуває під спостереженням у лікаря нарколога.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, в обвинувальному акті дізнавач не вказав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень можливе при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк із покладенням передбачених ст. 59-1 КК України обов`язків.

Речові докази, процесуальні витрати в провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовано, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, поклавши такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на органи пробації за місцем його проживання.

Початок відбування покарання рахувати із моменту приведення вироку до виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1