Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №161/2284/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2284/26

Провадження № 1-кп/161/668/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 24 лютого 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025035580000950 від 30.12.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, неодружений, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , несудимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 29 грудня 2025 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Ковельська, 81, у місті Луцьку Волинської області, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, умисно, незаконно, за допомогою свого мобільного телефону на сайті «RCVIP.CC» придбав 29.12.2025 для власного вживання, психотропну речовину – PVP.

Того ж дня, близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_3 прибув в раніше обумовлене місце за географічними координатами (точного місця органом досудового розслідування не встановлено), а саме до парку імені Лесі Українки у місті Луцьку Волинської області, де зберігався залишений невстановленою досудовим розслідуванням особою згорток, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (маса PVP становить 0,1704 г), яка згідно постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовини, обіг яких заборонено та не є великим розміром вказаної психотропної речовини, яку в подальшому, зберігаючи при собі без мети збуту, переніс на вулицю Ковельську, поблизу будинку № 81 у місті Луцьку Волинської області, де продовжив зберігати у кишені куртки до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції Луцького району Волинської області, а саме до 21 години 09 хвилин 29 грудня 2025 року.

ОСОБА_3 інкримінується незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, показав, що дійсно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання у виді штрафу. Окрім цього, зазначив, що будь-яких неправомірних дій щодо наркотичних засобів або їх аналогів не вчиняв.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у встановленому судом обвинуваченні повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами.Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.

З протоколу огляду місця події від 29.12.205, який був проведений та оформлений з дотриманням вимог ч.3 ст.214, ст.ст. 104, 106 КПК України, вбачається те, що в ході огляду відкритої ділянки місцевості на прибудинковій території за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, 81, у ОСОБА_3 виявлено та вилучено паперовий згорток з вмістом порошкоподібної речовини, мобільний телефон марки «Huavei» із сім-картою НОМЕР_2 .

Вилучені предмети визнано речовими доказами у справі згідно постанови дізнавача від 30.12.2025, оскільки вони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, а ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.01.2026 на них накладено арешт.

Протоколом огляду предмету від 14.01.2026 встановлено, що в мобільному телефоні марки «Huavei» наявне фото зіп-пакету порошкоподібної речовини.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/103-25/16998-НЗПРАП від 31.12.2025 надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину PVP. Маса PVP становить 0,1704 г.

Висновок експертизи є науково-обґрунтованим та піддавати його сумніву в суду підстав немає. Не наведені такі підстави і учасниками кримінального провадження. Такий висновок суд бере до уваги та оцінює в сукупності зі всіма доказами у справі.

У зазначеному кримінальному провадженні дотримано вимог ст.ст. 10, 22 КПК України, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Всі клопотання учасників процесу розглянуті у відповідності до вимог закону. Якщо у кримінальному провадженні відсутні прямі докази, що підтверджують винуватість обвинуваченого у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, однак обставини кримінального правопорушення підтверджуються сукупністю інших належних і допустимих непрямих доказів, з якими не узгоджуються непослідовні версії обвинуваченого щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, то сукупність таких непрямих доказів може бути покладена судом в основу обвинувачення особи у вчиненні розбою.

Згідно з ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, суд встановив, що у правовій кваліфікації та формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 інкримінується незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Однак, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_3 незаконного виробництва, виготовлення, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, або їх аналогів без мети збуту, а також незаконного виробництва, виготовлення, перевезення чи пересилання психотропних речовин без мети збуту, оскільки вказані обставини спростовуються показами обвинуваченого, дослідженими письмовими доказами, які є послідовними, правдивими та повністю узгоджуються із дослідженими матеріалами кримінального провадження, тому у суду не виникає підстав ставити їх під сумнів.

У зв`язку із чим вказані кваліфікуючі ознаки підлягають виключенню із обвинувачення.

За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо виду та розміру покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією статті КК України.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання у виді виправних робіт та обмеження волі немає з огляду на положення ч.2 ст.57, ч.3 ст.61 КК України, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, а призначення покарання у виді пробаційного нагляду буде надто суворим покаранням, з огляду на особу обвинуваченого.

Питання про речові докази та арешт суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.01.2026, скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

-мобільний телефон марки «Huavei», IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , залишити ОСОБА_3 за належністю;

-паперовий згорток із вмістом психотропної речовини – PVP, масою 0,1704 г., з первинним упакуванням, знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий