Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №161/23804/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23804/25

Провадження № 2/161/1169/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючогосудді Присяжнюк Л.М.

за участю секретаря судового засідання Ващук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Людва Олександр Володимирович до Луцької міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 . За життя спадкодавиця заповіту не складала, позивач є спадкоємцем І черги за законом. Зазначає, що прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Оскільки правовстановлюючі документи на квартиру у спадкодавця на момент смерті були відсутні, тому позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно про що нотаріус винесла відповідну постанову.

Також зазначає, що інших спадкоємців за законом, та таких які мають право на обов`язкову частку, у спадкодавця немає.

25.11.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та витребувано спадкову справу.

06.01.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить провести судове засідання без представника Луцької міської ради, щодо позовних вимог, покладається на розсуд суду.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2025 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Відповідно до довідки, виданої 07 липня 2014 року Житлово-експлуатаційною конторою №8 житлово-будівельних кооперативів за №15, підтверджується належність двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державний кредит ОСОБА_2 погашено повністю частинами до 1991 року і станом на 07.07.2014 у неї відсутня заборгованість перед кооперативом і є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Із матеріалів спадкової справи до майна померлого № 426/2025 встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіту не складала, позивач, як спадкоємець І черги за законом, прийняв спадщину у визначений законом строк, шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та поданням відповідної заяви нотаріусу. Інших спадкоємців за законом немає. (а.с. 32 - 38).

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Положеннями ч.ч. 2,3 ст. 1254 ЦК України передбачено, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Статтею 1245 ЦК України визначено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1516/02-31 від 25 вересня 2025 року, державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Ковальчук Т.Б. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно винесено (а.с. 10).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд переконався, що спадкодавець правомірне набув право власності на спірний житловий будинок, тому це майно входить до складу спадкової маси.

Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача, як спадкоємця права на це спадкове майно.

В силу ч.5 ст.1268 ЦК спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За таких обставин спадкове право позивачки може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, а також той факт, що за життя спадкодавиця правовстановлюючих документів на квартиру не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавиця за життя набула право власності на зазначену квартиру неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Луцька міська рада, адреса: 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, Код ЄДРПОУ 34745204

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Людмила Присяжнюк