Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №161/408/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/408/26

Провадження № 2/161/2425/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Ващук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бенещук Людмила Валеріївна, до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду через свого представника із вказаним позовом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач – дружина спадкодавця, є спадкоємцем І черги за законом.

При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини нотаріус повідомила про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт спадкового нерухомого майна ОСОБА_2 , накладений на підставі постанови державного виконавця 19425356 від 11.06.2015, номер запису про обтяження 10002592 та номер запису про обтяження 23693839, тому повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення питання про скасування арешту.

Позивач звернулася до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, однак отримала відмову, оскільки арешт накладено в межах виконання виконавчого провадження N?19425356 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Також зазначає, що виконавчий документ був повернутий за заявою стягувача 04.08.2015, повторно виконавчий лист, на підставі якого був накладений арешт на нерухоме майно, стягувачкою до відділу державної виконавчої служби не пред`являвся.

У зв`язку з наведеним, просить зняти арешт з усього нерухомого майна спадкодавця, оскільки не може реалізувати своє спадкове право.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Щодо задоволення позову заперечила, оскільки у ВДВС відсутні підтвердження щодо відсутності заборгованості у ОСОБА_2 .

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позиції сторін, які викладені в їх заявах про розгляд справи без участі, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх повно, всебічно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до таких висновків.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від вбачається, що позивач 01.10.2010 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис 1336 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією короткого витягу про смерть (а.с.7 -8).

З метою оформлення спадкових прав після смерті чоловіка, позивач звернулась до нотаріуса, однак, як зазначається у позовній заяві, свідоцтво про право на спадщину за законом позивачу видано не було у зв`язку із наявним, на час відкриття спадщини арештом, накладеним постановою Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції №19425356 від 11.06.2015 року, реєстраційний номер обтяження: 10002592; реєстраційний номер обтяження: 23693839, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №458945074 від 30.12.2025 (а.с.12 - 14).

З метою зняття арешту з майна померлого чоловіка ОСОБА_2 , позивач звернулась із заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. З відповіді відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №173992 від 04.12.2025 вбачається, що згідно з даними із системи АСВП, встановлено, що в межах виконання виконавчого провадження N?19425356, про виконання виконавчого листа N? 2-2480 від 20.05.2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.01.2010 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, було накладено арешт на нерухоме майно боржника. Згідно з даними системи АСВП, встановлено, що даний виконавчий документ був повернутий за заявою стягувача 04.08.2015. Керуючись ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у Відділу відсутні правові підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_6 , накладеного в межах ВП 19425356 від 11.06.2015, за реєстраційним номером обтяження N? 10002592 (а.с. 15 – 18).

Таким чином наявність відомостей в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно ОСОБА_2 , позивач позбавлена можливості отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №19425356 не знайдено, з матеріалів справи вбачається, що дане ВП завершено (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не згадати закону.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частинами першою, другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частина друга статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності скаржника, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

ОСОБА_1 позбавлена можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, оскільки не була стороною у цивільній справі, а тому звертається до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене спадкове право не може, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, який був накладений постановою Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції №19425356 від 11.06.2015 року на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер обтяження: 23693839), та на все нерумоме майно за реєстраційним номером обтяження: 10002592.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник позивача: адвокат Бенещук Людмила Валеріївна, м. Луцьк, пр. Соборності 40/5, Волинської області, РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А, код ЄДРПОУ 35041461.

Повний текст рішення складено 18 лютого 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК