Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №452/4549/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4549/25

Провадження № 1-кп/452/134/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12025140000001149 від 19.10.2025р. про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топільниця Старосамбірського району Львівської області, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 ; українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм автотранспортних засобів ТзОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП», згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 19 жовтня 2025 року о 06.00год на 68км автодороги сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» поблизу с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, керуючи технічно-справним автомобілем марки «BMW Х5» із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та, рухаючись ним у напрямку до м. Львів, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, а саме: Розділу 1 п. 1.5; Розділу 2 п. 2.3 б), п. 2.3 д); Розділу 12 п. 12.2, п. 12.6 ґ); Розділу 18 п. 18.1, які виразились в тому, що він керуючи транспортним засобом у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості рухався з перевищенням допустимої швидкості, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому здійснювала зліва направо відносно напрямку руху автомобіля перехід проїзної частини пішохід ОСОБА_9 , не вжив своєчасних заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, щоб дати дорогу останній, - в результаті чого здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_9 , котра від отриманих травм померла.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого із захистом, позицію потерпілої та прокурора, представлені докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_9 ; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.

На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , який свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся та показав про обставини вчиненого злочину, що виїхав з дому того дня о п`ятій годині ранку бо мав зустріч у м. Самбір, було ще темно надворі та рухався на ближньому світлі фар, дорога була з мокрим покриттям; коли наблизився до пішохідного переходу то потерпілу не цілком побачив, бо вона була у темному одязі та переходила дорогу по ходу руху автомашини зліва направо; удар відбувся ніби посередині та обвинувачений це почув, але не відразу зорієнтувався що трапилось. Потім хтось із поліції йому передзвонив; за кермом транспортних засобів стаж має із 2016року. Із приводу події ДТП тепер дуже жаліє, що не врахував дорожнього покриття і темну пору; з потерпілою у справі примирився та дійшов згоди по повному відшкодуванню; у результаті просив призначити м`якше покарання та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки офіційно працює водієм, посвідчення водія йому потрібне як для роботи так і для побутових питань, що в тому числі вбачається із доданої довідки ТзОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП», оскільки це є єдиним джерелом його доходу та необхідності забезпечити лікування дитині, - медичні документи про що надано захисником; однаково суду ствердила потерпіла ОСОБА_4 , котра просила обвинуваченого суворо не карати і не позбавляти права керування транспортними засобами.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї провини його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена сукупністю зібраних доказів у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з`ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи раніше наведене та наявні дані матеріалів кримінального провадження, суд переконаний у доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є тяжким злочином; вчинений відповідно з необережною формою вини.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Тому, призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого; також судом узято до уваги особу винного, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, беззастережно визнав свою винуватість, відшкодував заподіяну шкоду; його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення кримінальних правопорушень. Із урахуванням цього слід призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для призначення більш м`якого покарання обвинуваченому, чи для переходу до іншого більш м`якого, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України за вчинене, - не встановлено як і підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_6 згідно довідки Інформаційного Центру раніше не судимий; згідно характеристик позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи; згідно довідки від №81 від 30.01.2026р. працює водієм автотранспортних засобів ТзОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» по теперішній час, у посадові обов`язки входить здійснення міжміських перевезень вантажів, за виключно позитивною характеристикою підприємства і клопотанням є цінним працівником.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування завданої шкоди; обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Згідно до п. п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_6 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинуваченого, позицій потерпілої про обрання несуворого покарання із застосуванням ст. 75 КК України та аналогічно прокурора про обрання покарання у рамках закону; із урахуванням поведінки особи до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на відповідний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки в даних правовідносинах суд погодився із поясненнями обвинуваченого, що він офіційно працює та посвідчення водія потрібне йому для заробітку, що є джерелом його доходу, на його утриманні перебуває дружина та малолітня дитина, котра за основне згідно медичних показань постійно потребує отримання медичної допомоги, є особою з інвалідністю і для цього як правило потрібний транспорт; також батьки обвинуваченого є людьми з інвалідністю участь в утриманні котрих безпосередньо приймає обвинувачений. Разом з тим слід звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, - що є тотожним позиції усіх сторін кримінального провадження, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільного позову у встановленому законом порядку не заявлено, - як встановлено судом обвинувачений із потерпілою добровільно вирішили це питання; питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; витрати на залучення експерта підлягають стягненню із обвинуваченого у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання позбавлення волі на строк 4(чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1(один) рік 6(шість) місяців.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Накладені арешти: згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.10.2025 року на автомобіль марки «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_1 із установленою забороною; на предмети вилучені під час огляду місця ДТП 19.10.25р., а саме: фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак НОМЕР_1 , лівий черевик та решту предмети; згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2025 року – на предмети вилучені 23.10.25р. під час огляду автомобіля «BMW Х5» Д.Р.Н. НОМЕР_1 , а саме на змиви; згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2025 року – на куртку чорного кольору, светр та штани сірого кольору, - скасувати.

Речові докази за постановами слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.10.25р., 07.11.25р., 23.10.25р., 12.11.25р., що здані згідно Квитанцій у кримінальному провадженні №12025140000001149 від 19.10.25р. в камеру зберігання Самбірського РВП, після набрання вироком законної сили, - а саме:

-автомобіль марки «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_6 , який поміщено на арешт майданчик ФОП «Віхоть», що за адресою: с. Рудня Самбірського району Львівської області – повернути власнику;

-вилучені предмети під час огляду місця ДТП 19.10.25р., а саме: фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак НОМЕР_1 , лівий черевик та решту предмети – повернути власнику, у випадку якщо не становлять цінності – знищити;

-вилучені предмети 23.10.25р. під час огляду автомобіля «BMW Х5» Д.Р.Н. НОМЕР_1 , а саме змиви – знищити;

-куртку чорного кольору, светр та штани сірого кольору – знищити.

-мобільний телефон «ксіомі редмі», що належав потерпілій ОСОБА_9 і переданий на зберігання згідно розписки сестрі потерпілої ОСОБА_4 , - вважати повернутим власнику;

-картку пам`яті з відеозаписами з камер спостереження «Безпечна Львівщина» за 19.10.2025р. – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_6 у дохід держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні №12025140000001149 від 19.10.2025р. у сумі 21852,6(двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві гривні 60коп)грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору; роз`яснити, що інші учасники також вправі отримати копію судового рішення.

Суддя