Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №462/562/26
Суддя: Ліуш А. І.
Справа № 462/562/26
ПОСТАНОВА
19 лютого 2026 року, Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Ліуша А.І., за участі особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , -
за ст. 173 Кодексу України пАП, -
В С Т А Н О В И В :
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №992387, 04 грудня 2025 року о 18 год. 05 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , в дворі загального користування висловлювалась нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушила громадський спокій та порядок громадян.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомила, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняла, лише просила ОСОБА_2 , спокійно поговорити.
Дослідивши докази, які містяться у справі, суд приходить до переконання, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України пАП, з огляду на наступне.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП, обов`язковою ознакою складу правопорушення є вчинення особою певної дії або бездіяльності, які згідно з с. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
Диспозиція статті 173 КУпАП є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.
Так, в ході розгляду справи суд дійшов висновку, що наявний у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства щодо його належного складання, а саме — не містить повного, конкретного та індивідуалізованого опису обставин вчинення правопорушення, що є суттєвим недоліком у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Диспозиція статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення має бланкетний характер, а тому її застосування потребує конкретизації, тобто вказівки на порушення певних норм суспільної поведінки, які були встановлені законом або підзаконними нормативно-правовими актами. Відтак, особа, уповноважена складати адміністративний протокол згідно зі статтею 255 КУпАП, зобов`язана зазначити у протоколі, які саме дії вчинено правопорушником, у чому полягає їхній хуліганський характер, яку конкретну норму права порушено, а також — проти кого саме було спрямовано протиправну поведінку.
Так, в ході розгляду справи, було досліджено заяву ОСОБА_2 , вчинення відносно неї правопорушення. Із змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона вказує на нібито вчинення щодо неї протиправних дій, пов`язаних із погрозами фізичною розправою. Водночас, досліджені судом відеозаписи, долучені до матеріалів справи, свідчать про інші обставини події: на них зафіксовано, що саме чоловік ОСОБА_2 неодноразово перебуває на подвір`ї із сокирою та висловлює на адресу сусідів погрози «порубати» їх.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , узгоджено з відеозаписами пояснила, що саме ОСОБА_2 систематично провокує конфлікти із сусідами, перешкоджає їх спокійному проживанню в будинку, а її чоловік вдається до агресивної поведінки, зокрема кидається на сусідів із сокирою. Зазначені показання є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими дослідженими доказами.
Натомість сама ОСОБА_2 , в ході розгляду справи фактично не надала пояснення зафіксованим на відео діям її чоловіка, обмежившись твердженням про те, що у конфлікті винна лише ОСОБА_1 , яка нібито висловлювалась на її адресу нецензурними словами.
Оцінюючи в сукупності пояснення ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_3 та відеозаписи, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Наявні докази не підтверджують, що саме її поведінка стала причиною порушення громадського порядку або спокою громадян.
Крім того, суд звертає увагу на зміст протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому наведено лише загальні формулювання про те, що ОСОБА_1 «виражалася нецензурною лайкою в громадському місці» та «порушила громадський порядок і спокій громадян», однак відсутня конкретизація обставин події: не зазначено, у чому саме полягали її дії, за яких умов виник конфлікт, спокій яких громадян порушено, та яким чином він був порушений. Така невизначеність позбавляє протокол необхідної юридичної чіткості, не дає можливості встановити об`єктивну сторону правопорушення, що істотно обмежує право особи на ефективний захист.
За таких обставин зібрані у справі докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивних та суб`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене суд приходить до переконання, що винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 268, 283, 284 Кодексу України пАП, -
УХВАЛИВ :
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173 КупАП,- закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.І. Ліуш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua