Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №442/1163/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1163/26

Провадження №3/442/316/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з ДУ „Дрогобицька виправна колонія № 40” про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 188 КУпАП,

встановив:

11.02.2026 року у відділ нагляду і безпеки поступили матеріали від молодшого інспектора ВНіБ старшого прапорщика вн. сл. ОСОБА_2 про те, що ним 11.02.2026 12:00, під час догляду посилки для засудженого відділення СПС N?10 ОСОБА_3 1994 р.н. від громадянки ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 . У прихованому вигляді було виявлено та вилучено у пачці з кавою 200 (двісті) гривень, двома купюрами по 100 (сто) гривень 1) № E31142700, 2) № УС8157223, та у двох пачках з фруктовим соком у прихованому вигляді а саме у контрацептивах спиртовмісна рідина по 0,5 літри в кожній пачці в загальному 1 літра.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до диспозиції ст. 188 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за приховану від огляду передачу або спробу передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серія ЛВ № 000131, протоколом вилучення № 27 від 11.02.2026, квитанцією № 62, висновком Службової перевірки за фактом вилучення заборонених предметів у громадянки, фотокартками, письмовими поясненнями.

Оскільки ОСОБА_1 намагалася здійснити передачу заборонених для передачі предметів особам, які тримаються в установах виконання покарань, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, приходжу до висновку, що вона винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При визначенні виду та міри покарання, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь провини ОСОБА_1 , з урахуванням обставин справи та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, так як на думку судді, це буде достатня і необхідна міра стягнення для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Крім того,ст.40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 188, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень, з конфіскацією грошових коштів в сумі 200 гривень, двома купюрами номіналом по 100 гривень кожна: № E31142700, № УС8157223.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Нагірна О.Б.