Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №336/1686/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/1686/26

Номер провадження: 1-кп/336/947/2026

В И Р О К

Іменем України

24 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026087080000033 від 05 лютого 2026 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Покровське Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, ВПО, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступнку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

30 січня 2026 року приблизно у період часу з 19 години 00 хвилин по 19 годину 30 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , біля під`їзду № 1, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_3 , під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка та впевнивши потерпілого, що телефон буде повернуто після дзвінка, отримав від останнього мобільний телефон «Infinix Smart 10 Х6725» у корпусі кольору «Titanum Silver», обємом памяті 4/128 Gb, вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи складає 4407 гривень 15 копійок, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_3 , після чого, не маючи наміру повернути майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення разом із вищевказаним мобільним телефоном, тим самим розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини вчиненого ним кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченим ч.2 ст.302 КПК України, за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченим ч.2 ст.302 КПК України та подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Відповідно до ст. ст. 381, 382 КПК України, за клопотанням прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_5 , суд розглядає зазначене кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт, додану до нього заяви обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 , матеріали досудового розслідування, суд вважає, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку за тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, ці обставини жодною стороною не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, в т.ч. щодо беззаперечного визнання обвинуваченим своєї вини.

З урахуванням наведеного, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Таким чином, дії обвинувачен ого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого, його вік, соціальний стан, спосіб життя та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, на даний час не є інвалідом, хоча мав другу групу інвалідності за загальним захворюванням до 01.05.2025, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; з 13.11.2023 під клінічним наглядом на державній програмі замісної підтримувальної терапії.

Обставиною, яка пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такого, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, а саме призначення покарання нижче від найнижчої межі передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Призначене судом покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Витрати на залучення експертів у справі слід стягнути з обвинуваченого, цивільний позов не заявлявся. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/108-26/2498-ТВ від 13.02.2026 в сумі 1337,10 грн.

Речові докази: два диски формату DVD-R для лазерних систем зчитування з відеозаписами з приміщення ТЦ «Амстор», диск формату СVD-R для лазерних систем зчитування з відеозаписами з приміщення ПТ «Ломбард Перший», які долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1