Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №336/12471/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12471/25

Провадження №: 2/336/1353/2026

РІШЕННЯ

іменем України

24 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 грн., щомісячно, але не менше 50 прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з дати подання позову.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 13.05.2011 року сторона зареєстрували шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка ОСОБА_4 . Однак сімейне життя не склалося та рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2025 року № 317/3459/25 шлюб розірвано. Наразі дочка проживає разом із позивачем за однією адресою. Відповідач у свою чергу, добровільно не приймає участі на утримання дочки. у зв`язку із чим, позивач змушено звернутись до суду з метою стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

З огляду на вищевказане, а також те, що Відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров`я, дохід, не має на утриманні інших дітей або інших непрацездатних осіб, є власником об`єктом незавершеного будівництва та транспортного засобу, тобто має обов`язок і можливість надавати матеріальну допомогу своїй неповнолітній дитині, вважає за доцільне просити суд стягнути з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання дочки у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 07.01.2026 року залишено позов без руху.

13.01.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду направлена відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернулося до суду неврученим. За відповіддю № 2377299 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості, довідки ВПО щодо відповідача відсутні.

Від відповідача ніяких клопотань, заперечень, щодо позову не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

31.08.2020 між Акціонерним товариством «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ЗЕМЛЯ СКІФІВ» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПОРТОФОН», та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу, відповідно до якого Сторони зобов`язуються в строки, встановлені умовами цього Попереднього договору, укласти в майбутньому Договір купівлі-продажу квартири (за адресою: АДРЕСА_1 ), відповідно до якого Майбутній Продавець (в Основному договорі - «Продавець») зобов`язується передати у власність (продати) Квартиру, характеристика якої вказана в п.1.1.1. статті І цього Попереднього договору в Об`єкті будівництва, а Майбутній Покупець (в Основному договорі - «Покупець») зобов`язується прийняти цю Квартиру та належним чином оплатити її вартість в обсязі, визначеному цим Попереднім договором (а.с 17-23).

Як випливає з позовної заяви, позивачу відомо, що вказана квартира вже закінчена будівництвом, проте відповідач не зареєстрував на неї право власності, тому наразі відповідно до норм цивільного законодавства об`єкт має статус незавершеного будівництва.

Також відповідач є власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію траснпортного засобу НОМЕР_4 . Згідно із висновоком спеціаліста від 08.08.2025 р. вартість вказаного автомобіля становить 1 106 770,00 грн (а.с.24-25).

Судом встановлено, що дитина проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні.

Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 зазначеної Конвенції надає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 183 СК України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якими, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Положеннями ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, а також інших обставин, які можуть бути взяті до уваги при визначені розміру аліментів.

Крім того, суд звертає увагу, що особливістю даної категорії справи є те, що, враховуючи необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, саме платник аліментів зобов`язаний доводи перед судом наявність обставин, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у заявленому позивачем розмірі, матеріали справи не містять.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вимоги закону, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 10 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи стягнення з 26.12.2025 року та до досягнення нею повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 354, 430 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 10 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 26.12.2025 року до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 гривень.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач – ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

24.02.26