Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №481/1805/25 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1805/25

Провадж.№ 2/481/56/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

заочне

23.02.2026 року м.Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

УСТАНОВИВ:

у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4385515 від 14.02.2024 року у розмірі 21 050,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4385515, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 2 000,00 грн строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів – кожні 30 днів. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Клієнт зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

25.10.2024 року між ТОВ ««ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №25/10/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №№4385515 від 14.02.2024 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 21050,00 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2000,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 12750,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими позивачем у розмірі 5300,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі. Крім того просив суд відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).

Ухвалою суду від 18.12.2025 року було задоволено клопотання позивача про витребування документів в АТ КБ «Приват Банк», які надійшли до суду 06.01.2026 року.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

14.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4385515. Відповідно до договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка складає 2,50% в день. Денна процентна ставка – 2,5% .

Факт перерахування 14.02.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитних коштів у розмірі 2000,00 гривень на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» від 01.11.2024 року, інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» про належність рахунку відповідачу та зарахування грошових коштів від 24.12.2025 року за вих.№20.1.0.0.0/7-251223/76663-БТ та розрахунком заборгованості.

25.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» ( правонаступником якого є ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») було укладено договір факторингу №25/10/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №4385515 від 14.02.2024 року.

Акт приймання передачі Реєстру боржників за договором факторингу №25/10/2024 складений та підписаний сторонами 25.10.2024 року, плата за відступлення права вимоги здійснена відповідно до платіжної інструкції №3475 від 01.11.2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024 року, під номером 1497 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4385515 у сумі 15750,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», позивачем донараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 5300 гривень, за період з 26.10.2024 року по 08.02.2025 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором – 77169.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 21050,00 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2000 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 19050 гривень, штрафні санкції 1000,00 гривень.

Заборгованість за кредитним договором повністю підтверджена відповідним розрахунком та узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки, строком кредитування, розмірами штрафних санкцій).

Разом з тим стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зазначено, що згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кредитний договір було укладено 14 лютого 2024 року.

Відтак, проценти за договором за №4385515 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» і п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», повинні нараховуватись з 14 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року (включно) по 2,5% в день ( відповідно до п.1.4.1 договору), з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) по 1.5% в день, з 21 серпня 2024 року по 08 лютого 2025 року (включно) по 1% в день.

За такого, загальна сума нарахованих відсотків за договором повинна була нараховуватися наступним чином:

з 14 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року (включно) відповідно до розрахунку заборгованості - 3450,00 грн.;

з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) по 30 грн. в день (120 днів) = 3600,00 грн.;

з 21 серпня 2024 року по 08 лютого 2025 року (включно) по 20 грн. в день (172 днів) = 3440,00 грн.

З огляду на вищенаведене загальний розмір заборгованості по процентам повинен був становити 10490,00 грн.

Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України внесеного ЗУ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на час розгляду справи не припинено, тому право нараховувати штрафні санкції відповідно до ст. 625 ЦК України та неустойку у позивача відсутнє.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

За встановлених судом обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лишезаборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 10 490,00 грн, що разом становить 12 490,00 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 1437,21 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що стягненню підлягають витрати на правову допомогу лише в сумі 4000 грн., виходячи з наступного.

Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі, а саме: договір №10/12-2024 від 10.12.2024 року, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М, заявку №13044 від 05.11.2025 року на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт, рахунок на оплату замовлення від 04.12.2025 року. Враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними по справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та відсоток задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №4385515 від 14.02.2024 року в загальному розмірі 12 490,00 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 2000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 10490,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 1437,21 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», адреса місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 23.02.2026 року.

Суддя