Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №487/9823/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/9823/25

Провадження №2/487/980/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19.02.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді - Щербини С.В.,

за участі секретаря судового засідання – Брижатої А.С.,

за відсутності учасників справи, належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі – ТОВ «Українські фінансові операції») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 16 грудня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4220638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 2300 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 16 грудня 2023 року по 10 грудня 2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 2,5 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % у день.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Звертають увагу, що відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 2300 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до умов якого, права вимоги, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 26 липня 2024 року №26/07/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4220638 від 16 грудня 2023 року загальна сума заборгованості склала 15180,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2300,00 грн., заборгованості за процентами – 12880,00 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 0 грн.

Звертають увагу, що станом на дату укладання Договору факторингу від 26 липня 2024 року № 26/07/2024, строк дії Договору № 4220638 від 16 грудня 2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та підповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27 липня 2024 року донараховано відсотки за (136 календарних днів). 2300 грн * 2,5 % = 57,5 грн* 136 календарних дні = 7820 грн. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

Фактично, відповідач має заборгованість перед позивачем за Ддоговором № 4220638 від 16 грудня 2023 року загальною сумою 23000,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 2300,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 12880,00 грн. 2300 грн * 2,5 % = 57,5 грн* 136 календарних дні = 7820 грн. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Враховуючи викладене, просили стягнути на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість загальною сумою 23000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2300,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 12880,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 7820 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач також просив при ухваленні рішення застосувати положення частини 10, 11 статті 265 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, вказував про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Про розгляд справи відповідач повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації, які повернулись до суду із відміткою про відсутність адресата, що свідчить про повідомлення його належним чином про дату, час та місце розгляду справи,

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 16 грудня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №4220638, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора №19493. За умовами Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 2300 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Лінеура Україна» проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 Кредитного договору). Згідно з п. 1.6 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 23000 грн.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26 липня 2024 року, 16 грудня 2023 року ними було перераховано грошові кошти у розмірі 2300 грн., на картку маска НОМЕР_1 .

Із відповіді АТ КБ «Приват Банк» наданої на виконання ухвали суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 та 16 грудня 2023 року на вказану картку зараховано 2300 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачка несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював погашення заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №4220638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 ОСОБА_1 було нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 16 грудня 2023 по 26 липня 2024 року в сумі 15180 грн.

26 липня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов`язання та інші платежі. Згідно витягу з реєстру боржників за вказаним договором, до позивача перешило також право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4220638.

Оскільки у відповідності до положень кредитного договору, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , строк кредиту 360 днів, та з врахуванням положень договору факторингу № 26/07/2024 ТОВ «Українські фінансові операції» з 26 липня 2024 року здійснено нарахування процентів за користування кредитом в сумі 7820 грн.

Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 4220638 становить 23000 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2300,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 12880,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 7820 грн.

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір кредиту було укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису шляхом відтворення одноразового ідентифікатора №19493

При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який остання використала для підтвердження підписання договору кредиту.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 2300 грн, відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, у вказаному розмірі.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісним кредитодавцем та позивачем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 2,5%.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Відповідно до п. 17розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року, денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Враховуючи обмеження щодо відсоткової ставки встановлені, описаними вище нормами:

за період з 16 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року відсоткова ставка не повинна була перевищувати 2,5% у день 2300 грн * 2,5% * 129 днів = 7417,50 грн;

за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року відсоткова ставка не повинна була перевищувати 1,5% у день 2300 грн * 1,5% * 120 днів = 4140 грн;

за період з 21 серпня 2024 року по 09 грудня 2024 відсоткова ставка не повинна була перевищувати 1% у день 2300 грн * 1% * 111 днів = 2553 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідачки за процентами згідно з кредитним договором № 4220638 від 16 грудня 2023 року становить 14110,50 грн.

Враховуючи наведене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови укладеного нею договору № 4220638 від 16 грудня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірним кредитним договором, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 16410,50 грн, з яких: 2300 грн заборгованості по тілу кредиту та 14110,50 грн заборгованості за відсотками, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися професійною правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання професійної правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн до матеріалів справи надано: копію договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року; копію акту №4220638 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10 листопада 2025 року згідно Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року на загальну суму 10000,00 грн; копію заявки №4220638 від 25 вересня 2024 на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; копію рахунку на оплату послуг; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10 від 24 березня 2017 року на ім`я Дідуха Євгена Олександровича; детальний опис робіт (наданих послуг).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10 листопада 2025 року адвокатом Дідухом Є.О. надано наступні послуги: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства 0,5 годин 440,00 грн; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 1 година 840,00 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства 0,5 годин 440,00 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом 1 година 840,00 грн; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів 1 година 840,00 грн; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів 1 година 840,00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №4220638 від 16 грудня 2023 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 до Заводського районного суду міста Миколаєжва 2 години 1640,00 грн; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів 1 година 840,00 грн; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо) 2 години 1640,00 грн; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №4339657 від 29.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , у тому числі участь у судових засіданнях 2 години 1640,00 грн.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Щодо витрат зі сплати судового збору.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 16410 грн заборгованості за кредитним договором, задовольнивши 71,35% позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1728,38 грн.

Що стосується вимоги в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦКУ починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) передбачених ст. 625 ЦКУ інфляційних втрат і 3% річних.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні таких вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 141-142, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором №4220638 від 16 грудня 2023 року у розмірі 16410 (шістнадцять тисяч чотириста десять) гривень.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) судові витрати у загальному розмірі 5728 (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 38 коп., які складаються з: судового збору 1728,38 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», адреса: 03045, м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текс рішення складено 19 лютого 2026 року.

Суддя С.В. Щербина